Динаміка змін клітинного складу периферії вогнища запалення при вторинному хронічному запаленні на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептида
Том 75 № 2 (2017), Теоретична і експериментальна медицина
Том 75 № 2 (2017)

Динаміка змін клітинного складу периферії вогнища запалення при вторинному хронічному запаленні на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептида

Теоретична і експериментальна медицина
Опубліковано July 23, 2020
О.М. Шевченко
Харківський національний медичний університет
В.О. Бібіченко
Харківський національний медичний університет
PDF (Русский)

Ключові слова

периферія вогнища запалення
клітинний склад
глюкозамінілмурамілдипептид

Як цитувати

Шевченко, О., & Бібіченко, В. (2020). Динаміка змін клітинного складу периферії вогнища запалення при вторинному хронічному запаленні на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептида. Експериментальна і клінічна медицина, 75(2), 49-55. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/501
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

У дослідах на щурах показано, що на периферії вогнища у разі вторинно хронічного запалення на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептиду спостерігається менш виражена інфільтрація нейтрофілами і еозинофілами, але значно більше моноцитами і лімфоцитами. Плазматизація лімфоцитів виражена більше на периферії вогнища запалення. Реакція клітин сполучної тканини також більш виражена на периферії вогнища запалення. Встановлено, що глюкозамінілмурамілдипептид впливає на клітинні елементи, які беруть участь у запальному процесі в цілому.
PDF (Русский)

Посилання

Лебедева А.И. Экспериментальное моделирование процесса хронического воспаления и фиброза / А.И. Лебедева, С.А. Муслимов, Л.А. Мусина // Биомедицина. – 2013. – № 4. – Т. 1. – С. 114–123.

Баранова Н.И. Роль регуляторных Т-клеток в патогенезе аллергических заболеваний / Н.И. Баранова, С.В. Коженкова, Л.А. Ащина // Цитокины и воспаление. – 2015. – Т. 14, № 2. – С. 12–16.

Павлов С.Б. Регуляция ремоделирования кости цитокинами при иммобилизационном стрессе, сочетанном с воспалением / С.Б. Павлов, А.В. Гончарова, М.В. Кумечко // Цитокины и воспаление. – 2015. – Т. 14, № 2. – С. 49–53.

Todd N.W. Molecular and cellular mechanisms of pulmonary fibrosis / N.W. Todd, I.G. Luzina, S.P. Atamas // Fibrogenesis Tissue Repair. – 2012. – Vol. 5, № 1. – P. 11.

Пауков В.С. Иммунное гранулематозное воспаление как приспособительная реакция организма / В.С. Пауков, Е.А. Коган // Архив патологии. – 2014. – Т. 76, № 2. – С. 39–44.

Клименко Н.А. Гематологические механизмы хронизации воспаления / Н.А. Клименко, А.Н. Шевченко. – Харьков : ХНМУ, 2010. – 88 с.

Koyasu S. Role of innate lymphocytes in infection and inflammation / S. Koyasu, K. Moro // Front Immunol. – 2012. – Vol. 3. – P. 101.

Monocyte trafficking in acute and chronic inflammation / M. A. Ingersoll, A. M. Platt, S. Potteaux, G. J. Randolph // Trends Immunol. – 2011. – Vol. 32, № 10. – P. 470–477.

Обоснование модели хронизирующегося (вторично хронического) воспаления / Н.А. Клименко, С.В. Татарко, А.Н. Шевченко, Г.И. Губина-Вакулик // Експерим. і клін. медицина. – 2007. – № 2. – C. 24–28.

Клименко Н.А. Роль лейкоцитов в реакции тучных клеток очага воспаления / Н. А. Клименко // Бюл. эксперим. биологии и медицины. – 1993. – № 9. – С. 249–253.

Машковский М.Д. Лекарственные средства : пособие для врачей / М.Д. Машковский. – 16-е изд., перераб., испр. и доп. – М.: Новая волна, 2010. –1216 с.

Рыболовлев Ю.Р. Дозирование веществ для млекопитающих по константе биологической активности / Ю.Р. Рыболовлев, Р.С. Рыболовлев // Журн. АМН СССР. – 1979. – № 6. – С. 1513–1516.

Меркулов Г.А. Курс патологической техники. – Ленинград: Медгиз, 1961. – 340 с.

Shevchenko A.N. Dynamics of changes of cellular composition of the centre of focus of inflammation in secondary chronic inflammation during treatment with glyukozaminilmuramildipeptid / A.N. Shevchenko, V.A. Bibichenko // J. Education, Health and Sport. – 2017. – Vol. 7. – № 2. – Р. 415–430.