Нутритивний статус у дітей із дитячим церебральним паралічем
PDF

Ключові слова

педіатрія та неонатологія
нутриціологія
консультування
опитування

Як цитувати

Ріга, О., & Макєєва, Н. (2026). Нутритивний статус у дітей із дитячим церебральним паралічем. Експериментальна і клінічна медицина, 95(1). https://doi.org/10.35339/msz.2026.95.1.rma

Анотація

In press

Актуальність. Питання раннього скринінгу нутритивних порушень, стандартизації оцінки та ефективності нутритивних втручань у дітей із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) залишаються недостатньо вирішеними.

Мета. Оцінити нутритивний статус дітей із дитячим церебральним паралічем шляхом проведення антропометрії та проаналізувати стан консультативної роботи з батьками щодо харчування їхньої дитини.

Матеріали та методи. Проведено одномоментне (поперечне) описове дослідження. Обстежено 32 дитини із ДЦП віком від 4 до 14 років. Проводили вимірювання маси тіла та зросту, які співвідносили з перцентильними кривими. За неможливості вимірювання зросту на ростомірі використовували спеціальні формули сегментарного вимірювання. Нутритивною недостатністю вважали стан, за якого маса тіла та зріст відносно віку були нижчими за 10-й перцентиль. Батьків опитано щодо харчування дітей. Статистичний аналіз виконано за допомогою методів описової статистики (розрахунок абсолютних та відносних величин) з використанням MedCalc 14.8 (MedCalc Software, Бельгія). Дослідження проведено в межах наукової теми кафедр педіатричного профілю Харківського національного медичного університету (номер державної реєстрації 0123U101768).

Етика дослідження. Дослідження проведено відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та наказу Міністерства охорони здоров’я України № 690 від 23.09.2009. Дослідження схвалено етичною комісією Харківського національного медичного університету (протокол № 6 від 01.03.2023). Отримано інформовану згоду батьків на участь їхніх дітей у дослідженні.

Результати. Асистивних технологій для вигодовування (зонд, гастростома) потребували 12 (37,5 %) дітей, а 20 (62,5 %) дітей годувалися за допомогою асистенції. Нутритивну недостатність констатовано у 28 (87,5 %) дітей із ДЦП, причому хронічну нутритивну недостатність – у 25 (78,1 %) дітей. Батьки 20 (62,5 %) дітей годували їх звичайними традиційними стравами різної текстури та зазначили, що не отримували консультацій стосовно харчування. Консультування з приводу харчування отримало 12 (37,5 %) дітей, проте не мультидисциплінарною командою. Лише 11 (34,3 %) дітей отримували клінічне харчування.

Висновки. Нутритивна недостатність часто залишається недостатньо діагностованою, а допомога – недостатньо інтегрованою у клінічне ведення. Корекція нутритивної недостатності, гастростомія, клінічне харчування призначаються не всім дітям. Для консультування дітей із ДЦП щодо їхнього нутритивного статусу не залучають необхідну кількість фахівців мультидисциплінарної команди, що потребує уваги організаторів охорони здоров’я.

Ключові слова: педіатрія та неонатологія, нутриціологія, консультування, опитування.

https://doi.org/10.35339/msz.2026.95.1.rma
PDF

Посилання

Zhao J, Qiu Y, Wang H. Nutritional risk screening and nutritional assessment for children with cerebral palsy: A review of the current research status and future directions. Clin Nutr ESPEN. 2025;65:382-9. DOI: 10.1016/j.clnesp.2024.12.018.PMID: 39710170.

da Silva DCG, de Sá Barreto da Cunha M, de Oliveira Santana A, Dos Santos Alves AM, Pereira Santos M. Malnutrition and nutritional deficiencies in children with cerebral palsy: a systematic review and meta-analysis. Public Health. 2022;205:192-201. DOI: 10.1016/j.puhe.2022.01.024.PMID: 35339939.

Cederholm T, Barazzoni R, Austin P, Ballmer P, Biolo G, Bischoff SC, et al. ESPEN guidelines on definitions and terminology of clinical nutrition. Clin Nutr. 2017;36(1):49-64. DOI: 10.1016/j.clnu.2016.09.004.PMID: 27642056.

Calderone A, Militi D, Cardile D, Corallo F, Calabrò RS, Militi A. Swallowing disorders in cerebral palsy: a systematic review of oropharyngeal Dysphagia, nutritional impact, and health risks. Ital J Pediatr. 2025;51(1):57. DOI: 10.1186/s13052-025-01903-1.PMID: 39985076.

Ermawati T, Fadlyana E, Prasetyo D. Estimation Body Height according to Tibia Length in Children with Cerebral Palsy Aged 6-12 Years in Bandung, Indonesia. Am J Clin Med Res. 2019;7(2):48-52. DOI: 10.12691/ajcmr-7-2-3.

Ruiz Brunner M, Cieri M, Lucero Brunner R. Software and equations using segmental measures to estimate height in children and adolescents with cerebral palsy considering the level of gross motor function. Clin Nutr ESPEN. 2024;62:234-40. DOI: 10.1016/j.clnesp.2024.04.015. 10.1016/j.clnesp.2024.05.014. PMID: 38848220.

García-Contreras AA, Vázquez-Rocha L, García-Contreras C. The nutritional status according to anthropometric indexes and growth patterns in children and adolescents with cerebral palsy: A scoping review of the literature. Nutr Health. 2025;31(3):867-78. DOI: 10.1177/02601060251337779. PMID: 40388963.

Burgos R, Bretón I, Cereda E, Desport JC, Dziewas R, Genton L, et al. ESPEN guideline clinical nutrition in neurology. Clin Nutr. 2017;37:354-96. DOI: 10.1016/j.clnu.2017.09.003. PMID: 29274834.

Pancheva R, Fitneva SA, Chamova R, Marinov D, Toneva A, Hadzhieva S, et al. A randomized controlled trial protocol for the introduction of a multidisciplinary individualized nutritional intervention in children with cerebral palsy. Contemp Clin Trials Commun. 2024;41:101343. DOI: 10.1016/j.conctc.2024.101343. PMID: 39224169.

Snik DAC, Jongerius PH, Roos NM de, Verschuren O. Nutritional care: The "poor child" of clinical care in children with cerebral palsy. J Pediatr Rehabil Med. 2019;12(2):133-8. DOI: 10.3233/PRM-180537. PMID: 31227663.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.