Нові підходи до лікування гострого перитоніту

Анотація

Висока поширеність гострого перитоніту, непередбачуваний його перебіг, швидкий розвиток системних дисфункцій зумовлюють необхідність подальшого вивчення захворювання. Актуальним є використання принципу персоналізованої медицини, яка базується на підборі діагностичних, лікувальних і профілактичних засобів з урахуванням генетичних, фізіологічних, біохімічних та інших особливостей пацієнта. У роботі наведені дані про діагностику та лікування гострого перитоніту у 246 хворих, яким окрім стандартних клінічних, біохімічних, методів проведені імуноферментні та генетичні дослідження для визначення ролі прозапальних цитокінів (IL1β) у патогенезі запального процесу та розвитку його ускладнень. Показана залежність проявів запалення, його розповсюдження від концентрації в крові IL1β та варіантами гену IL1β (‒511С/Т), що регулює його секрецію. Досліджені процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій при перитоніті, показана їх індивідуальна варіабельність. На основі проведених досліджень вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновані методи профілактики різних ускладнень. Такий підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики носить персоналізований характер і дає можливість значно покращити результати лікування таких хворих, знизити летальність.

Ключові слова: перитоніт, генетичні дослідження, системні реакції запалення, прогнозування.