Особливості мікроелементного забезпечення організму дітей та його вплив на стоматологічне здоров’я
PDF

Ключові слова

карієс
магній
залізо
цинк
мідь

Як цитувати

Годованець, О., & Котельбан, А. (2023). Особливості мікроелементного забезпечення організму дітей та його вплив на стоматологічне здоров’я. Експериментальна і клінічна медицина, 92(2), 44-49. https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.2.gok

Анотація

У статті розглянуті особливості мікроелементного забезпечення організму дітей 6 років, що проживають на Буковині. Були виділені такі групи спостереження: І група – 69 дітей, що хворіють на карієс, та ІІ група – 26 стоматологічно здорових дітей. Для визначення стійких показників, що накопичувались протягом тривалого часу, ми провели аналіз волосся дітей на вміст Fe, Cu, Zn та Mg методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Статистично оцінили ступінь вірогідності одержаних результатів. У результаті проведених нами досліджень у волоссі дітей, хворих на карієс, встановлено вірогідно нижчі показники міді та цинку, відповідно на 24,93 % та на 77,93 % порівняно зі стоматологічно здоровими, що негативно впливає на процеси мінералізації та сприяє демінералізації зубів. Рівень заліза та магнію на 33,43 % та 59,83 % був вищим у дітей з каріозними ураженнями зубів. Ми визначили вміст мікроелементів залежно від інтенсивності каріозного ураження зубів: найвищі значення міді, цинку та заліза – за умов низького рівня інтенсивності карієсу, найнижчі – за умов дуже високого. Концентрація магнію зростала зі збільшенням кількості каріозно уражених зубів. Отже, нами встановлено дисбаланс в системі мікроелементного забезпечення дітей, хворих на карієс, що вказує на необхідність його корекції під час розробки лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: карієс, магній, залізо, цинк, мідь.

https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.2.gok
PDF

Посилання

World Health Organization. Oral health surveys basic methods, 5th ed. Geneva: WHO; 2013. 132 p. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/97035/9789241548649_eng.pdf

Godovanets OI, Kotelban AV, Grinkevich LG, Romanyuk DG. Factors that cause caries among children. current state of question. Medicine Today and Tomorrow. 2019;85(4):111-20. DOI: 10.35339/msz.2019.85.04.16. [In Ukrainian].

Lyubarska LS, Emchenko NL, Hulich MP. The actual content of zinc and copper trace elements in the food intake of the children at pre-school educational institutions in Kyiv. Environment & Health. 2015;4:47-50. Available at: https://is.gd/Bf7RUj [in Ukrainian].

Hussein AS, Ghasheer HF, Ramli NM, Schroth RJ, Abu-Hassan MI. Salivary trace elements in relation to dental caries in a group of multi-ethnic schoolchildren in Shah Alam, Malaysia. Eur J Paediatr Dent. 2013;14(2):113-8. PMID: 23758460.

Poletto AC, Singi P, Barri RM, Casanova AA, Garbelini CCD, Silva CCD, Venancio EJ. Relationship of levels of trace elements in saliva and dental caries in preschool children using total reflection X-ray fluorescence technique (TXRF)⋆. J Trace Elem Med Biol. 2021;63:126663. DOI: 10.1016/j.jtemb.2020.126663. PMID: 33069944.

Ishutko IF. Effect of chemical elements on the structure and properties of the enamel (literature review). Ukrainian Dental Almanac. 2014;1(2):29-37. Available at: https://is.gd/MbiZyE [in Ukrainian].

Sekhri P, Sandhu M, Sachdev V, Chopra R. Estimation of Trace Elements in Mixed Saliva of Caries Free and Caries Active Children. J Clin Pediatr Dent. 2018;42(2):135-9. DOI: 10.17796/1053-4628-42.2.9. PMID: 29087791.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.