Ключові слова
алоксан
кислотовидільна функція нирок
Як цитувати
Анотація
Досліджено кислотовидільну функцію нирок щурів з алоксан-індукованим експериментальним цукровим діабетом (ЕЦД) різної тривалості. Дійшли висновку, що ниркові механізми кислотовиділення за ЕЦД функціонують в активному адаптивному режимі із залученням максимального резервного потенціалу у відповідь на обмінні процеси, індуковані гіперглікемією, що підкреслює виняткову роль нирок у підтримці кислотно-лужної рівноваги за цукрового діабету. Початкові стадії розвитку алоксан-індукованого ЕЦД супроводжуються екстраренальним характером інтенсифікації кислотовиділення, пов’язаного з посиленим надходженням нелетких кислот в ультрафільтрат через метаболічні процеси, властиві цукровому діабету. Перевантаження компенсаторно-функціональних механізмів кислотовиділення призводить до ініціації тубулярних мальадаптаційних процесів у нирках, що проявляються функціональною недостатністю натрій-водневого протитранспорту та натрій-залежних механізмів ацидифікації сечі з наступним порушенням проксимальних та дистальних механізмів ацидифікації сечі, зривом компенсаторних можливостей нирок щодо регуляції кислотно-лужного стану організму.
Ключові слова: експериментальний цукровий діабет, алоксан, кислотовидільна функція нирок.
Посилання
Shestakova M.V. (2010). Rol tkanevoy renin-angiotenzin-aldosteronovoy sistemy v razvitii metabolicheskogo sindroma, sakharnogo diabeta i ego sosudistykh oslozhneniy [The role of the tissue renin-angiotensin-aldosterone system in the development of metabolic syndrome, diabetes mellitus and its vascular complications]. Sakharnyy diabet – Diabetes Mellitus, vol. 13, issue 3, pp.14–19, DOI: 10.14341/2072-0351-5481[in Russian].
Kryshtal M.V., Hozhenko A.I., Sirman V.M. (2020). Patofiziolohiia nyrok [Pathophysiology of the kidneys]. Odesa: Feniks, 144p. [in Ukrainian].
Natochin Yu.V. (1982). Osnovy fiziologii pochki [Fundamentals of Kidney Physiology]. L.: Meditsina, 208p. [in Russian].
Weiner D.I., Verlander J.W. (2013). Renal Ammonia Metabolism and Transport. Compr Physiol., vol.3 (1), pp. 201–220, DOI:10.1002/cphy.c120010.
Ivaniushko O.V. (2016). Vplyv alteratsii homeostazu hliukozy na vodno-elektrolitnyi balans ta kyslotno-osnovnyi stan u patsiientiv iz tsukrovym diabetom [Influence of glucose homeostasis alteration on the electrolyte and acid-base balance in patients with diabetes mellitus]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Emergency medicine, vol. 8 (79), pp. 16–26, DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90369. [in Ukrainian].
Kayukov I.G., Dobronravov V.A., Kucher A.G. et al. (2013). Pochechnye tubulyarnye atsidozі v praktike «vzroslogo» nefrologa. Soobshchenie І. Rol pochek v regulyatsii kislotno-osnovnogo gomeostaza [Renal tubular acidosis in practice of «adult» nephrologist. Communication I. Kidneys role in acid base homeostasis regulation]. Nefrologiya – Nephrology, vol. 17 (1), pp. 20–41 [in Russian].
Mahalias V.M., Mikhieiev A.O., Rohovyi Yu.Ye. et al. (2001). Suchasni metodyky eksperymentalnykh ta klinichnykh doslidzhen tsentralnoyi naukovo-doslidnoyi laboratoriyi Bukovynskoyi derzhavnoyi medychnoyi akademiyi [Modern methods of experimental and clinical studies of the central research laboratory of Bukovinian State Medical Academy]. Chernіvtsі: Bukovinska derzhavna medichna akademіya, 42p. [in Ukrainian].
Shyuk O. (1981). Funktsionalnoe issledovanie pochek [Examination of kidney function]. Praga: Avitsenum, 344p. [in Russian].
Rebrova O.Yu. (2002). Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package]. M.: MediaSfera, 312p. [in Russian].
Boychuk T.M., Olenovych O.A., Gozhenko A.I. (2016). Peculiarities of ionoregulatory renal function disorder in case of diabetes mellitus. Pharmacologyonline, vol. 3, pp.1–5.
Boychuk T.M., Olenovych O.A., Gozhenko A.I. (2018). Peculiarities of excretory renal function in the early period of alloxan-induced experimental diabetes. Visnyk morskoi medytsyny – Herald of Marine Medicine, vol. 3 (80), pp.102–109, DOI: 10.5281/zenodo.1450849.
Weiner D.I., Verlander J.W. (2019). Emerging Features of Ammonia Metabolism and Transport in Acid-Base Balance. Semin Nephrol., vol. 39 (4), pp.394–405, DOI:10.1016/j.semnephrol.2019.04.008.
Brown D., Carsten A., Wagner C.A. (2012). Molecular Mechanisms of Acid-Base Sensing by the Kidney. J Am Soc Nephrol., vol. 23, pp.774–780, DOI: 10.1681/ASN.2012010029.
Kryshtal M.V. (2003). Vplyv khronichnoho atsydozu na bilkovyi obmin [Effects of chronic acidosis on protein metabolism]. Fiziolohichnyi zhurnal – Physiological Journal, vol. 49 (3), pp.58–62 [in Ukrainian].