Обґрунтування доцільності проведення закритого кюретажу у пацієнтів з генералізованим пародонтитом II ступеня тяжкості, асоційованого з персистуючою герпесвірусною інфекцією
Том 83 № 2 (2019), Стоматологія
Том 83 № 2 (2019)

Обґрунтування доцільності проведення закритого кюретажу у пацієнтів з генералізованим пародонтитом II ступеня тяжкості, асоційованого з персистуючою герпесвірусною інфекцією

Стоматологія
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.12
Опубліковано March 13, 2020
А. В. Кравченко
Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ. Україна.
https://orcid.org/0000-0002-6581-3702
PDF

Ключові слова

пародонтит генералізований
герпесвірусна інфекція
кюретаж

Як цитувати

Кравченко, А. В. (2020). Обґрунтування доцільності проведення закритого кюретажу у пацієнтів з генералізованим пародонтитом II ступеня тяжкості, асоційованого з персистуючою герпесвірусною інфекцією. Експериментальна і клінічна медицина, 83(2), 86-92. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.12
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

У статті розглянуто доцільність проведення методики закритого кюретажу у пацієнтів з генералізованим пародонтитом (ГП) II ступеня тяжкості, асоційованого з персистуючою герпесвірусною інфекцією (ГВІ). Проведено ретроспективний аналіз 174 амбулаторних карт пацієнтів віком 35–60 років після хірургічного лікування ГП ІІ ступеня тяжкості. Методика закритого кюретажу проведена 100 пацієнтам (1-ша група), відкритого кюретажу – 74 пацієнтам (2-га група). Пацієнтам обох груп проведено терапевтичне лікування ГП, згідно з затвердженими протоколами. Порівняно ефективність закритого і відкритого кюретажу у пацієнтів-носіїв ГВІ.
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.83.02.12
PDF

Посилання

Dye B.A. (2017). The Global burden of oral disease: research and public health significance. J Dent Res., vol. 96 (4), pp. 361–363. doi: 10.1177/0022034517693567.

Tonetti M.S., Jepsen S., Jin L. & Otomo-Corgel J. (2017). Impact of the global burden of periodontal diseases on health, nutrition and wellbeing of mankind: A call for global action. J Clin Periodontol., vol. 44 (5), pp. 456–462. doi: 10.1111/jcpe.12732.

Brignardello-Petersen R. (2017). Tooth loss, periodontal disease, and dental caries may be associated with decreased oral health-related quality of life, but there is no evidence about the magnitude of this association. J Am Dent Assoc., vol. 148 (10), e 150. doi: 10.1016/j.adaj.2017.06.049.

Nagpal R., Yamashiro Y. & Izumi Y. (2015). The two-way association of periodontal infection with systemic disorders: an overview. Mediators Inflamm., vol. 2015, ID 793898. doi: 10.1155/2015/793898.

Ivanovska-Stojanoska M., Popovska M., Anastasovska V., Kocova M., Zendeli-Bedzeti L., Dimova C. & Taseva A. (2018). Detection of virus herpes simplex type 1 in patients with chronic periodontal disease. Open Access Maced. J. Med. Sci., vol. 6 (9), pp. 1737–1741. doi: 10.3889/oamjms.2018.307.

Staikov I. N., Neykov N. V., Kazandjieva J. S. & Tsankov N. K. (2015). Is herpes simplex a systemic disease? Clin. Dermatol., vol. 33 (5), pp. 551–555. doi: 10.1016/j.clindermatol.2015.05.007.

Balasubramaniam R., Kuperstein A. S. & Stoopler E. T. (2014). Update on oral herpes virus infections. Dent Clin North Am., vol. 58 (2), pp. 265–280.

Antipa C., Bleotu C., Grancea C., Rosu A. O., Anton G. & Ruta S. (2016). Viral serological and molecular data on possible involvement of herpes viruses in periodontal disease. Singapore Dent. J, vol. 37, pp. 15–19. doi: 10.1016/j.sdj.2016.10.002.

Demkovych A. Ye. & Bondarenko Yu. I. (2015). Osnovni patohenetychni pidkhody do profilaktyky ta likuvannia zapalnykh zakhvoriuvan parodonta [Main pathogenetic approaches for prevention and treatment of inflammatory parodontium diseases]. Visn Nauk Doslidzhen. – Bull. Science. research. vol. 1, pp. 4–9. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2015_1_3. [in Ukrainian].

Shah R. & Mehta D. S. (2016). Prevalence of herpesviruses in gingivitis and chronic periodontitis: relationship to clinical parameters and effect of treatment. J Indian Soc Periodontol., vol. 20 (3), pp. 279–285. doi: 10.4103/0972-124X.179896.

Slots J. (2015). Periodontal herpesviruses: prevalence, pathogenicity, systemic risk. Periodontol 2000, vol. 69 (1), pp. 28–45. doi: 10.1111/prd.12085.

Parodontyt heneralizovanyi. MKKh-10 K 05.31: protokol nadannia stomatolohichnoi dopomohy [Periodontitis is generalized. MKH-10 K 05.31: protocol of rendering dental care]. (2010). Stomatolog Info – Dentist Info, vol. 12, pp. 28–29 [in Ukrainian].

Rebrova O. Yu. (2006). Statisticheskj analiz medicinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package]. M.: MediaSfera, 312 р. [in Russian].

American Academy of Periodontology (2002). The American Academy of Periodontology statement regarding gingival curettage. J. Periodontol., vol. 73 (10), pp. 1229–1230.

König J., Holtfreter B. & Kocher T. (2010). Periodontal health in Europe: future trends based on treatment needs and the provision of periodontal services–position paper 1. Eur J Dent Educ., vol. 14, Suppl 1, pp. 4–24. doi: 10.1111/j.1600-0579.2010.00620.x.