Імуногістохімічне дослідження з моноклональними антитілами до кортизолу спонгіоцитів пучкової зони кори надниркових залоз при хронізації запалення
PDF (Русский)

Ключові слова

вторинне хронічне запалення
імунне хронічне запалення

Як цитувати

Авідзба, Ю., Залюбовська, О., & Зленко , В. (2020). Імуногістохімічне дослідження з моноклональними антитілами до кортизолу спонгіоцитів пучкової зони кори надниркових залоз при хронізації запалення. Експериментальна і клінічна медицина, 74(1), 5-9. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/537

Анотація

Показано, що в ранній термін експерименту, а саме на 7-му добу, максимальна напруга функціональної активності спонгіоцитів характерна для гострого септичного запалення, тоді як при сефадексном запаленні максимальне напруження активності зазначалося лише наприкінці експерименту – на 28-му добу. При карагіненовом і ад’ювантном запаленні максимальна напруга кортизол-продукції відзначалася відповідно на 14-ту і 21-шу добу експерименту.
PDF (Русский)

Посилання

Труфакин В.А. Иммунологические показатели формирования экологически обусловленной патологии / В.А. Труфакин, Л.А. Трунова // Вестник РАМН. – 1994. – № 17. – С. 15–18.

Хаитов Р.М. Вторичные иммунодефициты: клиника, диагностика, лечение / Р.М. Хаитов, Б.В. Пинегин // Иммунология. – 1999. – № 1. – С. 14–17.

Маянский Д.Н. Патогенетические принципы диагностики хронического воспаления / Д.Н. Маянский // Вестник АМН СССР. – 1991. – № 3. – С. 50–55.

Петров Р.В. Вклад иммунологии в развитие медико-биологических дисциплин / Р.В. Петров // Иммунология. – 1999. – № 1. – С. 4–9.

Pionke N.B. Nature and extent of ground water contamination by pesticides in an agricultural / N.B. Pionke, D.E. Gloffelty // Water Res. – 1989. – Vol. 23, № 8. – P. 1031–1037.

First International Symposium on Influenza and Other Respiratory Viruses: summary and overview / L. Kaiser, R.B. Couch, G.J. Glasso et al. // Antiviral Res. – 1999. – Vol. 42. – P. 149–176.

Физиология иммунной системы и экология / В.А. Черешнев, Н.Н. Кеворков, Б.А. Бахметьев и др. // Иммунология. – 2001. – № 3. – С. 12–16.

Альперн Д.Е. Воспаление (Вопросы патогенеза) / Д.Е. Альперн. – М.: Медгиз, 1959. – 286 с.

Чернух А.М. Воспаление: Очерки патологии и экспериментальной терапии / А.М. Чернух. – М.: Медицина, 1979. – 448 с.

Серов В.В. Воспаление. Руководство для врачей / В.В. Серов, В.С. Пауков. – М.: Медицина, 1995 – 640 с.

Патогенетические аспекты хронического воспаления / В.С. Пауков, Б.Б. Салтыков, Н.Г. Ермакова, С.В. Шашлов // Арх. патол. – 1998. – № 1. – С. 34–38.

Маянский Д.Н. Хроническое воспаление / Д.Н. Маянский. – М.: Медицина, 1991. – 272 с.

Хаитов Р.М. Современные иммуномодуляторы: основные принципы их применения / Р.М. Хаитов, Б.В. Пинегин // Иммунология. – 2000. – № 5. – С. 4–7.

Фактор, ингибирующий миграцию макрофагов: цитокин, гормон, иммуномодулятор / Л.В. Ковальчук, М.В. Хорева, Л.В. Ганковская, Е.В. Соколова // Иммунология. – 2000. – № 4. – С. 4–8.

Пат. на корисну модель № 46489 G01N 33/00. Спосіб кількісного визначення вмісту антигену в біологічних тканинах / Губіна-Вакулик Г.І., Сорокіна І.В., Марковський В.Д., Купріянова Л.С., Сидоренко Р.В. 25.12.09. Бюл. № 4.