Ключові слова
загальний наркоз
внутрішньовенна седація
хронічний некомпенсований тонзиліт
Як цитувати
Анотація
Обстежено 60 чоловік з хронічним декомпенсованим тонзилітом, які були розділені на дві групи: 30-ти була проведена тонзилектомія під загальною анестезією і 30-ти – під комбінованим знеболенням. При цьому порівнювали перебіг інтраопераційного періоду і оцінювали суб’єктивні й об’єктивні симптоми післяопераційного періоду. Оцінювали рівень кортизолу в крові хворих до і після операції. Перевагою тонзилектомії в умовах ендотрахеальної анестезії є використання інтубаційної трубки, що виключає ризик потрапляння крові в дихальні шляхи. Наявність адекватного доступу з використанням роторозширювача, відсутність глоткового рефлексу, абсолютний контроль лікаря-анестезіолога за станом пацієнта дозволяє виконати всі необхідні маніпуляції в операційній ділянці. Відсутність больових відчуттів у ході самого втручання дозволяє зберегти рівень кортизолу в межах фізіологічної норми, що сприяє швидшій репарації тканин.Посилання
. Дидиченко Ю.А. Применение препаратов растительного происхождения в послеоперациооном периоде у больных хроническим тонзиллитом // Журнал вушних, носових, і горлових хвороб. 2010. № 6. С. 49–53.
Akgun D., Seymour F.K., Qayyum A. et al. Assessment of clinical improvement and quality of life before and after Tonsillectomy // J. Larygol. Otol. 2008. Vol. 20. P. 1–4.
Полякова Т.С., Полякова Е.П. Хронический тонзиллит: диагностика, лечение, профилактика // Рус. Мед. Журнал. 2004. Т. 12, № 2. С. 53.
Овсянников В.Г. Патологическая физиология, типовые патологические процессы: Учеб. пособие. – Ростов: 1987. – 192 с.
Решетняк В.К., Кукушкин М.Л. Боль: физиологические и патофизиологические аспекты. Актуальные проблемы патофизиологии (избран. лекции) / под ред. Б.Б. Мороза. – М.: Медицина, 2001. – С. 354–389.
Меркулова Е.П., Курек В.В., Мазаник О.А., Чанчикова М.В. Тонзиллэктомия под общей анестезией у детей : метод. рекомендации. – Минск : БГМУ. 2010. 28 с.
Калюжный Д.В. Физиологические механизмы регуляции болевой чувствительности. – М.: Медицина, 1984. С. 215.
Дарбинян Т.М., Баранова Л.М., Григорьянц Р.Г., Ярустовский М.Б. Нейровегетативное торможение как компонент общей анестезии // Анестезиология и реаниматология. 1983. № 2. С. 3–9.
Судаков К.В. Эмоциональный стресс и артериальная гипертензия: Эмоциональный стресс: теоретические и клинические аспекты / под ред. К.В. Судакова, В.И. Петрова. – Волгоград, 1997. С. 80–89.
Stratakis C.A., Chrousos G.P. Neuroendocrinology and pathophysiology of the stress system // Ann. N.Y. Acad. Sci. 1995. Vol. 771. P. 1–18.
Гологорский Н.А. Гриненко Т.Ф., Макарова Л.Д. К проблеме адекватности общей анестезии // Анестезиология и реаниматология. 1988. № 2. С. 3–6.
Назаров И.П., Волошенко Е.В., Островский Д.В., Пругов П.В. Антистрессовая защита в анестезиологии и хирургии. – Красноярск,
252 с.
Spielberger C.D.. Measuring anxiety, anger, depression, and curiosity as emotional states and personality traits with the STAI, STAXI, and STPI. // M. Hersen, D.L. Segal, & M. Hilsenroth (Eds.), Comprehensive Handbook of Psychological Assessment. 2004. Vol. 2. P. 74–80.
Брюсов П.Г. Гемотрансфузионная терапия при кровопотере // Клиническая трансфузиология. - М: ГОЭТАР-МЕД, 1997. С. 197–213.
Брюсов П.Г. Острая кровопотеря: классификация, определение величины и тяжести // Военно-медицинский журнал. 1997. № 1. С. 46–52.