Фактори персоніфікації програм хірургічнго лікування хворих на рак шлунка
Том 77 № 4 (2017), Онкологія
Том 77 № 4 (2017)

Фактори персоніфікації програм хірургічнго лікування хворих на рак шлунка

Онкологія
Опубліковано July 13, 2020
С.І. Киркилевський
Національний інститут раку
В.Г. Дубініна
Одеський національний медичний університет
О.В. Лук’янчук
Одеський національний медичний університет
А.Г. Лурін
Одеський обласний онкологічний диспансер
А.О. Машуков
Національний інститут раку
А.А. Біленко
Одесский национальный медицинский университет
О.М. Згура
КП «Одеський обласний онкологічний диспансер»
Д.М. Осадчий
Одеський національний медичний університет
С.В. Мерлич
КП «Одеський обласний онкологічний диспансер»
Д.В. Рациборський
КП «Одеський обласний онкологічний диспансер»
В.Є. Максимовський
Одеський національний медичний університет
І.В. Шилін
КП «Одеський обласний онкологічний диспансер»
PDF (Русский)

Ключові слова

рак шлунка
лімфодисекціі
мультиорганні резекції
імуногістохімія
генетична класифікація

Як цитувати

Киркилевський, С., Дубініна, В., Лук’янчук, О., Лурін, А., Машуков, А., Біленко, А., Згура, О., Осадчий, Д., Мерлич, С., Рациборський, Д., Максимовський, В., & Шилін, І. (2020). Фактори персоніфікації програм хірургічнго лікування хворих на рак шлунка. Експериментальна і клінічна медицина, 77(4), 89-102. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/421
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Фактори персоніфікації програм хірургічнго лікування хворих на рак шлунка Виконано аналіз молекулярних і морфологічних факторів, що вплинули на виживаність хворих на рак шлунка (n = 221). Проаналізовано виживання цієї групи хворих на основі вивчення молекулярних маркерів VEGFR, p53, Her2, Ki-67. Позначена роль у виживаності хворих таких морфологічних чинників, як ступінь диференціювання первинної пухлини шлунка, наявність мікроскопічної інвазії в пухлинні периневрий і мікроциркуляторного русла, ступінь проростання товщі стінки шлунка, кількість регіонарних лімфатичних вузлів, в яких знайдені метастази, площа пухлини, яка вимірюється морфологом після видалення препарату , і деяких інших. В якості арбітра виступають як криві виживання, розрахованої за методикою Девіда Роксбі Кокса, простий час життя, виміряний в місцях, а також площі під кривими виживання.
PDF (Русский)

Посилання

Cidon E.U., Ellis S.G., Inam Y. et al. (2013). Molecular targeted agents for gastric cancer: a step forward towards personalized therapy. Cancers (Basel). 5 (1): 64–91. doi: 10.3390/cancers5010064.

Jong Gwang Kim (2013). Molecular targeted therapy for advanced gastric cancer. Korean J Intern. Med. Mar; 28 (2), 149–155. PMCID: PMC3604602.

Japanese Classification of Gastric Carcinoma – 2nd English Edition – Japanese Gastric Cancer Association. Gastric Cancer (1998) 1: 10-24

Chen T., Xu X.Y., Zhou P.H. (2016). Emerging molecular classifications and therapeutic implications for gastric cancer. Chin. J. Cancer. May 27; 35 (1), 49. doi: 10.1186/s40880-016-0111-5. Review. PMID:27233623.

Weiguo Cao, Rong Fan, Weiping Yang, Yunlin Wu (2014). VEGF-C expression is associated with the poor survival in gastric cancer tissue. Tumor Biology. April, Vol. 35, Issue 4, 3377–3383.

Zhang W. (2014). TCGA divides gastric cancer into four molecular subtypes: implications for individualized therapeutics. Chin. J. Cancer. 33 (10), 469–470.

Murphy G., Pfeiffer R., Camargo M.C., Rabkin C.S. (2009). Meta-analysis shows that prevalence of Epstein-Barr virus-positive gastric cancer differs based on sex and anatomic location. Gastroenterology. 137 (3), 824–833.

Burke A.P., Yen T.S., Shekitka K.M., Sobin L.H. (1990). Lymphoepithelial carcinoma of the stomach with Epstein-Barr virus demonstrated by polymerase chain reaction. Mod Pathol. 3 (3), 377–380.

Sheffield Brandon, Garratt J., Kalloger S.E. et al. (2014). HER2/neu testing in gastric cancer by immunohistochemistry: assessment of interlaboratory variation. Arch Pathol Lab Med. Nov; 138 (11), 1495–1502. doi: 10.5858/arpa.2013-0604-OA.

Terashima M., Kitada K., Ochiai A., et al. (2012). ACTS-GC Group. Impact of expression of human epidermal growth factor receptors EGFR and ERBB2 on survival in stage II/III gastric cancer. Clin Cancer Res. 18, 5992–6000. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-12-1318. [PubMed] [Cross Ref]

Kim J.Y., Jeon T.J., Bae B.N., et al. (2013). The prognostic significance of growth factors and growth factor receptors in gastric adenocarcinoma. APMIS. 121, 95–104. doi: 10.1111/j.1600-0463.2012.02942.x. [PubMed][Cross Ref]

Kanayama K., Imai H., Yoneda M. et al. (2016). Significant intratumoral heterogeneity of human epidermal growth factor receptor 2 status in gastric cancer: A comparative study of immunohistochemistry, FISH, and dual-color in situ hybridization. Cancer Sci. Apr; 107 (4), 536–542. doi: 10.1111/cas.12886. Epub 2016 Feb 19. PMID:26752196.

Stahl P., Seeschaaf C., Lebok P. et al. (2015). Heterogeneity of amplification of HER2, EGFR, CCND1 and MYC in gastric cancer. BMC Gastroenterol. 15, 7. doi: 10.1186/s12876-015-0231-4.

Julian Ananiev, Maya Gulubova, Irena Manolova, Georgi Tchernev (2011). Prognostic significance of HER2/neu expression in gastric cancer. Article (PDF Available) in Wiener klinische Wochenschrift 123 (13–14), 450–454 ,• July (полнотекстовая).

Jan Trøst Jørgensen, Maria Hersom (2012). HER2 as a prognostic marker in gastric cancer - A systematic analysis of data from the literature. J Cancer. 3, 137–144. doi:10.7150/jca.4090 (полнотекстовая).

Gravalos C.; Jimeno A. (2008). Her2 in Gastric Cancer: A New Prognostic Factor and a Novel Therapeutic Target. Ann Oncol. 19 (9), 1523–1529 (полнотекстовая).

Josef Rüschoff, Wedad Hanna, Michael Bilous et al. (2012). Her2 testing in gastric cancer: a practical approach. Modern Pathology. 25, 637–650.

Sheffield B.S.1, Garratt J., Kalloger S.E. et al. (2014). HER2/neu testing in gastric cancer by immunohistochemistry: assessment of interlaboratory variation. Arch. Pathol. Lab. Med. Nov; 138 (11), 1495–1502. doi: 10.5858/arpa.2013-0604-OA.

Huang G., Chen S., Wang D. et al. (2016). High Ki67 Expression has Prognostic Value in Surgically-Resected T3 Gastric Adenocarcinoma. Clin. Lab. 62 (1–2), 141–153. PMID:27012044.

Amato M., Perrone G., Righi D. et al. (2016). Her2 Status in Gastric Cancer: Comparison between Primary and Distant Metastatic Disease. Pathol Oncol Res. Jun 30. PMID:27363700.

Kawata S., Yashima K., Yamamoto S. et al. (2015). AID (activation-induced cytidine deaminase), p53 and MLH1 expression in early gastric neoplasms and the correlation with the background mucosa. Oncol Lett. Aug; 10 (2), 737–743.