Питання диференційної діагностики відкритого овального вікна та вродженої вади серця – вторинного дефекту міжпередсердної перегородки у новонароджених в ранній неонатальний період
PDF

Ключові слова

відкрите овальне вікно
дефект міжпередсердної перегородки
диференційна діагностика

Як цитувати

Гончарь, М., Бойченко, А., & Кондратова, І. (2020). Питання диференційної діагностики відкритого овального вікна та вродженої вади серця – вторинного дефекту міжпередсердної перегородки у новонароджених в ранній неонатальний період. Експериментальна і клінічна медицина, 77(4), 43-49. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/408

Анотація

У ранній неонатальний період проведено скринінгове обстеження 230 новонароджених, з них 125 передчасно народжених дітей (основна група), гестаційний вік яких 26–37 тижнів, і 105 здорових доношених новонароджених (контрольна група), з метою доповнення критеріїв диференційного підходу до діагностики відкритого овального вікна та вродженої вади серця – вторинного дефекту міжпередсердної перегородки. Встановлено, що гендерні відмінності, наявність відкритої артеріальної протоки, аневризма міжпередсердної перегородки не мали значущого впливу на термін спонтанного закриття відкритого овального вікна (р>0,05). Після першого року життя частота спонтанного закриття відкритого овального вікна у доношених новонароджених складає 68,7%, у передчасно народжених – 34,4%. Анатомічне закриття відкритого овального вікна у доношених дітей відбувається на першому році життя [(9,5±3,6) міс, р≤0,05]; у більшої частини передчасно народжених дітей – протягом другого року життя [(14,3±2,6)] міс. Виявлено, що клініко-інструментальні дані (розмір дефекту в ділянці овальної ямки, його гемодинамічний розвиток, зміни камер серця, трикуспідальна регургітація ІІ ст.), а також наявність генотипу GG поліморфізму гена β1-адренорецептора в поєднанні з брадикардією та зниження пульсаційного індексу в магістральних судинах мозку (передньої мозкової та/або середньої мозкової артерій) можуть бути додатковими критеріями диференційної діагностики між відкритим овальним вікном і дефектом міжпередсердної перегородки.
PDF

Посилання

Frank E. Silvestry, Meryl S. Cohen, Laurie B. Armsby, Nitin J. Burkule, Craig E. Fleishman, Ziyad M. Hijazi, Roberto M. Lang, Jonathan J. Rome, Yan Wang (2015). Guidelines for the Echocardiographic Assessment of Atrial Septal Defect and Patent Foramen Ovale: From the American Society of Echocardiography and Society for Cardiac Angiography and Interventions. J. Am. Soc. Echocardiogr. 28: 910–958.

Oh Young Banga, Mi Ji Leea, Sookyung Ryooa, Suk Jae Kima, Ji Won Kim (2015). Patent Foramen Ovale and Stroke–Current Status. // J. Stroke. 17 (3): 229–237. doi: https://doi.org/10.5853/jos.2015.17.3.229.

Stefan Buchholz, Ayesha Shakil, Gemma A Figtree, Peter S Hansen, Ravinay Bhindi (2012). Diagnosis and management of patent foramen ovale. Postgrad Med J. 88: 217–225. doi: 10.1136/postgradmedj-2011-130368.

Shan Guo, Ingram Roberts, Jose Missri (2007). Paradoxical embolism, deep vein thrombosis, pulmonary embolism in a patient with patent foramen ovale: a case report. J. Med. Case Reports. 1: 104. doi: 10.1186/1752-1947-1-104.

Ramineni R, Daniel G.K. (2010). Association of a patent foramen ovale with myocardial infarction and pulmonary emboli in a peripartum woman. Am. J. Med. Sci. Oct; 340 (4): 326–328. doi: 10.1097/MAJ.0b013e3181e732b2.

DeSimone C.V., DeSimone D.C., Hagler D.J., Friedman P.A., Asirvatham S.J. (2013). Cardioembolic stroke in patients with patent foramen ovale and implanted cardiac leads. Pacing Clin Electrophysiol. 36: 50.

Thaler D.E., Ruthazer R., Weimar C., Mas J.L., Serena J., Di Angelantonio E., Papetti F., Homma S., Mattle H.P., Nedeltchev K., Mono M.L., Jaigobin C., Michel P., Elkind M.S., Di Tullio M.R., Lutz J.S., Griffith J., Kent D.M. (2014). Recurrent stroke predictors differ in medically treated patients with pathogenic vs. other PFOs. Neurology. 83: 221.

Kuzhel D.A., Matiushin G.V., Savchenko E.A. (2014). Voprosy diagnostiki otkrytogo ovalnogo okna. Sibirskoe meditsinskoe obozrenie, 1: 70–75.

Gianluca Rigatelli (2014). Should we consider patent foramen ovale and secundum atrial septal defect as different steps of a single anatomo-clinical continuum? J. Geriatr. Cardiol. Sep; 11 (3): 177–179. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2014.03.004.

Shunichi Homma, Ralph L. Sacco (2005). Patent Foramen Ovale and Stroke. Сontemporary reviews in cardiovascular medicine / Circulation. 112: 1063–1072. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.104.524371.

Ali Yildirim, Alperen Aydin, Tevfik Demir, Fatma Aydin, Birsen Ucar, Zubeyir Kilic (2016). Echocardiographic Follow-Up of Patent Foramen Ovale and the Factors Affecting Spontaneous Closure. Acta Cardiolю Sin. Nov; 32 (6): 731–737. doi: 10.6515/ACS20160205A.

Willem P. de Boode, Yogen Singh, Samir Gupta, Topun Austin, Kajsa Bohlin, Eugene Dempsey, Alan Groves, Beate Horsberg Eriksen, David van Laere, Zoltan Molnar, Eirik Nestaas, Sheryle Rogerson, Ulf Schubert, Cécile Tissot, Robin van der Lee, Bart van Overmeire, Afif El-Khuffash (2016). Recommendations for neonatologist performed echocardiography in Europe: Consensus Statement endorsed by European Society for Paediatric Research (ESPR) and European Society for Neonatology (ESN). Pediatric Research. 80. 4: 465–471

Rybakova M.K., Alekhin M.N., Mit'kov V.V. (2008). Prakticheskoe rukovodstvo po ul'trazvukovoi diahnostike. Ekhokardiohrafiia. 2 izd., ispr. i dop. M.: Izdatel'skii dom Vidar. M. 512 s.

Sharykin A.S. (2009). Vrozhdennye poroki serdtsa. Rukovodstvo dlia pediatrov, kardiolohov, neonatolohov. 2 izd. M.: BINOM: 111–122.

Shivadeep S., Anandaraja S., Devi Jansirani D. (2015). An Embryological Remnant – A Case Report and Review. Int. J. Clin. Cardiol. 2: 3.

Devi Jansirani D. Shiva Deep S., Anandaraja S. (2015). Anatomical Study of Chiari Network and the Remnant of Left Venous Valve in the Interior of Right Atrium Anat Res Int. 2015: 247680. doi: 10.1155/2015/247680.

Nieminen T., Lehtimäki T., Laiho J., Rontu R., Niemelä K., Kööbi T., Lehtinen R., Viik J., Turjanmaa V., Kähönen M. (2006). Effects of polymorphisms in β1¬adrenoceptor and α-subunit of G protein on heart rate and blood pressure during exercise test. The Finnish Cardiovascular Study. J. Applied Physiology. 100 (2): 507–511.

Babenko A.Yu., Kostareva A.A., Hryneva E.N., Savytskaya D.A., Solntsev V.N. (2014). Vklad rasprostranennykh odnonukleotidnukh polymorfizmov hena β1-adrenoretseptora v izmeneniia, proiskhodiashchie v serdechno-sosudistoi sisteme pri tireotoksikoze. Klinicheskaia i eksperimental'naia tireoidolohiia, 10, 2: 22–31. DOI: 10.14341/ket2014222-31.

Mutaf'yan O.A. (2005). Poroki i malyie anomalii serdtsa u detei i podrostkov: uch. metod. posobie. Pb., 93 s.