Ключові слова
гастродуоденальна виразка
жовчнокам’яна хвороба
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. У пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою недіагностовані ерозивно-виразкові ураження гастродуоденальної ділянки в періопераційному періоді є небезпечними через можливість розвитку ускладнень, зокрема гастродуоденальних кровотеч або перфорації виразки, що в результаті суттєво погіршує прогноз лікування основного захворювання.
Мета. Оцінити доцільність використання фіброезофагогастродуоденоскопічного дослідження у пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою для адекватного адаптування лікувальної тактики у кожного конкретного хворого.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження та лікування 157 пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою, у яких при езофагогастродуоденоскопії встановлено виразково-ерозивні ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Пацієнтів розподілили на клінічні підгрупи залежно від форми перебігу жовчнокам’яної хвороби. Статистичну обробку виконано за допомогою програм Excel 2021 (Microsoft, США) та SPSS Statistics 29 (IBM, США) із використанням критерію хі-квадрат та точного критерію Фішера. Дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри хірургічних хвороб Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (державний реєстраційний номер 0124U003337).
Етика дослідження. Дослідження було проведено відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та національних етичних норм. Всі пацієнти підписали інформовану згоду на лікування та на участь у науковому дослідженні.
Результати. Серед обстежених пацієнтів ерозії гастродуоденальної ділянки виявлено у 86 (54,78 %), виразки – у 27 (17,20 %) в активній фазі, у 20 (12,74 %) – у фазі загоєння, у 16 (10,19 %) – у фазі епітелізації та формування рубця. Застосування стандартної чотирикомпонентної противиразкової терапії (омепразол, вісмуту трикалію дицитрат, кларитроміцин, метронідазол) тривалістю 14 днів дало змогу уникнути післяопераційних ускладнень (гострої гастродуоденальної кровотечі та перфорації виразки) у всіх пацієнтів досліджуваної групи.
Висновки. Перед оперативним втручанням у пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою необхідно виконувати фіброезофагогастродуоденоскопію для своєчасного виявлення ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони (у тому числі з прихованим перебігом) та проведення адекватної противиразкової терапії. Раннє лікування запобігає розвитку тяжких післяопераційних ускладнень – гострих гастродуоденальних кровотеч та перфорацій.
Ключові слова: хірургія, гастродуоденальна виразка, жовчнокам’яна хвороба.
Посилання
Altıner S, Ergüder E, Altınok SH, Aydın SM, Barlas AM, Tuncal S. The role of preop erative ultrasound in predicting conversion from laparoscopic cholecystectomy to open surgery in acute cholecystitis. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2023;29(10):1109-13. DOI: 10.14744/tjtes.2023.45469. PMID: 37791445.
Brunt LM, Deziel DJ, Telem DA, Strasberg SM, Aggarwal R, Asbun H, et al. Safe cholecystectomy multi-society practice guideline and state of the art consensus conference on prevention of bile duct injury during cholecystectomy. Ann Surg. 2020;272(1):3-23. DOI: 10.1097/SLA.0000000000003791. PMID: 32404658.
De’Angelis N, Catena F, Memeo R, Coccolini F, MartнnezPйrez A, Romeo OM, et al. 2020 WSES guidelines for the detection and management of bile duct injury during cholecystectomy. World J Emerg Surg. 2021;16(1):1-30. DOI: 10.1186/s13017-021-00369-w. PMID: 34112197.
European Association for the Study of the Liver (EASL). Electronic address: easloffice@easloffice.eu. EASL Clinical Practice Guidelines on the prevention, diagnosis and treatment of gallstones. J Hepatol. 2016;65(1):146-81. DOI: 10.1016/j.jhep.2016.03.005. PMID: 27085810.
MacDonald AA, Richardson M, Sue L, Hakiwai A, Stephenson G, Harman R, Agraval J. Bedside ultrasonography for acute gallstone disease: a diagnostic accuracy study of surgical registrars and emergency medicine physicians. ANZ J Surg. 2020;90(12):2467-71. DOI: 10.1111/ans.16169. PMID: 33216429.
Hassan AM. Preoperative predictive risk factors of difficult laparoscopic cholecystectomy. Egypt J Surg. 2021;40:536-43. DOI: 10.4103/ejs.ejs_7_21.
Portincasa P, Di Ciaula A, Bonfrate L, Stella A, Garruti G, Lamont JT. Metabolic dysfunction-associated gallstone disease: expecting more from critical care manifestations. Intern Emerg Med. 2023;18(7):1897-918. DOI: 10.1007/s11739-023-03355-z. PMID: 37455265.
Unalp-Arida A, Ruhl CE. Burden of gallstone disease in the United States population: Prepandemic rates and trends. World J Gastrointest Surg. 2024;16(4):1130-48. DOI: 10.4240/wjgs.v16.i4.1130. PMID: 38690054.
Argyrou A, Legaki E, Koutserimpas C, Gazouli M, Papaconstantinou I, Gkiokas G, Karamanolis G. Risk factors for gastroesophageal reflux disease and analysis of genetic contributors. World J Clin Cases. 2018;6(8):176-82. DOI: 10.12998/wjcc.v6.i8.176. PMID: 30148145.
Serban D, Socea B, Balasescu SA, Badiu CD, Tudor C, Dascalu AM, et al. Safety of Laparoscopic Cholecystectomy for Acute Cholecystitis in the Elderly: A Multivariate Analysis of Risk Factors for Intra and Postoperative Complications. Medicina (Kaunas). 2021;57(3):230. DOI: 10.3390/medicina57030230. PMID: 33801408.
Saeed A, Salim M, Kachhawa DS, Chaudhary R. Intra-operative factors responsible for conversion of laparoscopic cholecystectomy to open cholecystectomy in a tertiary care center. Int Surg J. 2020;7(5):1467. DOI: 10.18203/2349-2902.isj20201853.
Xie P, Yan J, Ye L, Wang C, Li Y, Chen Y, Li G. Efficacy of different endoscopic treatments in patients with gastroesophageal reflux disease: a systematic review and network meta-analysis. Surg Endosc. 2021;35(4):1500-10. DOI: 10.1007/s00464-021-08386-1. PMID: 33650003.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.