Анотація
З використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів досліджували взаємозв’язки між вираженістю сімейної тривоги, як індикатора стану сімейного функціонування, та рівнем психосоціального стресу у моряків далекого плавання, для визначення мішеней персоніфікованих заходів з охорони психічного здоров’я для даного контингенту. Протягом 2016-2019 рр. обстежено 110 офіцерів командного складу морського торговельного флоту, 90 робітників-матросів морського торговельного флоту, 70 представників командної ланки морського пасажирського флоту і 30 рядових морського пасажирського флоту. Усі обстежені були чоловіками, громадянами України. Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. У результаті дослідження виявлено відмінності у проявах сімейної провини, сімейної напруженості та сімейної тривожності у командного складу і матросів торговельного та пасажирського флотів. Найбільший вплив на інтенсивність сімейної тривожності справляв рівень психосоціального стресу: при низькому рівні стресу показники сімейної тривожності (включаючи окремі її складові) виявилися найнижчими, а при тяжкому стресі показники сімейної тривожності були найбільшими. Основу «сімейної тривоги», як правило, складала погано усвідомлювана невпевненість моряка в якомусь дуже важливому аспекті сімейного життя (наприклад, невпевненість у почуттях дружини до себе, або невпевненість в собі). Почасту подібні хвилювання, що суперечать уявленням про себе, витіснялися, що призводило до виникнення тривоги у сімейних відносинах. Важливими складовими «родинної тривоги» були відчуття безпорадності та нездатності втручатися у перебіг подій у родині, з метою спрямованості їх у бажане русло. Моряки із «сімейно-обумовленою тривогою» не відчували себе важливою дійовою особою у родині, попри реальну важливу позицію та активну роль у родині. При цьому вплив соціальної групи (командний склад чи матроси) та виду флоту (торговельний чи пасажирський) на рівень сімейної тривожності, сімейної провини та сімейної напруженості виявився другорядним.
Ключові слова: моряки далекого плавання, психосоціальний стрес, сімейна тривога, сімейне функціонування.
Посилання
Carotenuto, A., Fasanaro, А. М., Molino, I., Sibilio, F., Satumino, A., Traini, Е., Amenta, F. (2013). The Psychological General Well-Being Index (PGWBI) for assessing stress of seafarers on board merchant ships. International maritime health, 64(4), 215-220. DOI: 10.5603/imh.2013.0007. PMID: 24408143.
Tavacioglu, L., Tac, U., Eski, O., Gokmen, N. (2019). Burnout and job satisfaction among Turkish oceangoing seafarers. International maritime health, 70(4), 232-238. DOI: 10.5603/IMH. 2019.0037. PMID: 31891177.
Jepsen, J. R., Zhao, Z., van Leeuwen, W. M. A. (2015). Seafarer fatigue: a review of risk factors, consequences for seafarers’ health and safety and options for mitigation. International Maritime Health, 66(2), 106-117. DOI: 10.5603ЛМН.2015.0024. PMID: 26119681.
Jezewska, M., Leszczynska, I., Jaremin, B. (2006). Work-related stress at sea self estimation by maritime students and officers. International maritime health, 57(1-4), 66-75. PMID: 17312695.
Borovnik, M. (2011). Occupational health and safety of merchant seafarers from Kiribati and Tuvalu. Asia Pacific viewpoint, 52(3), 333-346, DOI: 10.1111/j.1467-8373.2011.01459.x. PMID: 22216477.
Oldenburg, M., Jensen, H. J., Wegner, R. (2013). Burnout syndrome in seafarers in the merchant marine service. International archives o f occupational and environmental health, 86(4), 407-416, DOI: 10.1007/s00420-012-0771-7. PMID: 22526089.
Carotenuto, A., Molino, I., Fasanaro, A. M., Amenta, F. (2012). Psychological stress in seafarers: a review. International Maritime Health, 63(4), 188-194. PMID: 24595974.
McVeigh, J., MacLachlan, M., Vallieres, F., Hyland, P., Stilz, R., Cox, H., Fraser, A. (2019). Identifying Predictors of Stress and Job Satisfaction in a Sample of Merchant Seafarers Using Structural Equation Modeling. Front Psychol, 10(70). DOI: 10.3389/fpsyg.2019.00070. PMID: 30787888. PMCID: PMC6373618.
Sliskovic, A., Juranko, A. (2019). General mental health of seafarers’ partners: Testing the role of personal resources and human-resource practices. Work (Reading, Mass.), 64(2), 291-301. DOI: 10.3233/WOR-192992. PMID: 31524195.
An, J., Liu, Y., Sun, Y., Liu, C. (2020). Impact of Work-Family Conflict, Job Stress and Job Satisfaction on Seafarer Performance. International journal o f environmental research and public health, 17(7), 2191. DOI: 10.3390/ijerphl7072191. PMID: 32218272. PMCID: PMC7177528.
Thomas, М., Sampson, H., Zhao, M. (2003). Finding a balance: companies, seafarers and family life. Maritime Policy & Management, 30(1), 59-76. DOI: 10.1080/0308883032000051630.
Ulven, A. J., Omdal, K. A., Herlov-Nielsen, H., Irgens, A., Dahl, E. (2007). Seafarers’ wives and intermittent husbands-social and psychological impact of a subgroup of Norwegian seafarers’ work schedule on their families. International maritime health, 58(1-4), 115-128. PMID: 18350981.
Kim, Jae-Ho. (2013). A Study on the Improvement Method for Health Management of Seafares. Journal of Navigation and Port Research, 37(1), 29-34. DOI: 10.5394/KINPR.2013.37.1.29 [in Chinese].
Haka, М., Borch, D. F., Jensen, C., Leppin, A. (2011). Should I stay or should I go? Motivational profiles of Danish seafaring officers and non-officers. International maritime health, 62(1), 20-30. PMID: 21534222.
Sosin, I. K., Haponov, K. D., Honcharova, O. Iu., Markova, M. V. (2018). Sposib diahnostyky klinichnoi spetsyfiky i prohnozu perebihu alkoholnoi zalezhnosti u osib z riznym psykhotravmatychnym dosvidom i rivnem psykhosotsialnoho stresu [Method for diagnosing clinical specificity and prognosis of alcohol dependence in persons with different psychotraumatic experience and level of psychosocial stress]. Informatsiinyi lyst MOZ Ukrainy № 249-2018. Kyiv: Ukrmedpatentinform, 4 [in Ukrainian].
Eidemyller, E. H. (Eds.). (2002). Systemnaia semeinaia psykhoterapyia [Systemic family psychotherapy]. Moskva-Kharkov-Mynsk: «Pyter». 83-95 [in Russian].
Yariy, V. V. (2016). Psykhosotsialni osoblyvosti i rodynne funktsionuvannia druzhyn cholovikiv, khvorykh na alkoholnu zalezhnist [Psychosocial features and family functioning of wives of men with alcohol dependence]. Medychna psykholohiia-Medical Psychology, 1(41), 44-50 [in Ukrainian].
Olyfyrovych, N. Y., Zynkevych-Kuzemkyna, T. A., Velenta, T. F. (2006). Psykholohyia semeinukh kryzysov [Psychology of family crises]. Moskva: Rech. 260 [in Russian].
Kosenko, K. A. (2019). Riven psykhosotsialnoho stresu ta stan psykhichnoho zdorov’ia u moriakiv dalekoho plavannia [The level of psychosocial stress and mental health in long-distance sailors]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu-Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 23(4), 697-702. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2019-23(4)-24 [in Ukrainian].