Стадії артеріальної гіпертензії і параметри електрокардіостимуляції у пацієнтів на річному етапі після імплантації та медикаментозної терапії
PDF (Русский)

Ключові слова

електрокардіостимуляція
стадія артеріальної гіпертензії
режими стимуляції

Як цитувати

Дерієнко, Т., Тихонова, Т., & Мартим’янова , Л. (2020). Стадії артеріальної гіпертензії і параметри електрокардіостимуляції у пацієнтів на річному етапі після імплантації та медикаментозної терапії. Експериментальна і клінічна медицина, 84(3), 19-23. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.03

Анотація

Спостерігали 129 пацієнтів (69 чоловіків і 60 жінок) віком (69,5±11,6) років на річному етапі підтримуючої медикаментозної терапії після імплантації електрокардіостимуляторів (ЕКС) у режимах DDD / DDDR і VVI / VVIR стимуляції. Пацієнти були розділені на 2 групи – II і III стадії АГ. У ранньому післяопераційному, піврічному і річному періодах після імплантації в залежності від стадії АГ, оцінювали такі параметри електрокардіостимуляції, як базова частота стимуляції, атріовентрикулярна затримка (стимульована і детектована), поріг стимуляції шлуночків, імпеданс шлуночкового електрода, відсоток шлуночкової стимуляції. Результати показали: відсутність значимої різниці в зміні параметрів ЕКС між режимами стимуляції DDD / DDDR і VVI / VVIR у пацієнтів з імплантованими ЕКС і АГ. АГ III проти II стадії вимагає більш високого порогу стимуляції шлуночків, імпедансу шлуночкового електрода, АВ-затримки стимульованого і детектованого комплексів, відсотка шлуночкової стимуляції, ніж АГ II стадії на всіх етапах спостереження. Ретельний медичний супровід пацієнтів з АГ і ЕКС з урахуванням стадії АГ дозволяє поліпшити параметри ЕКС
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.03
PDF (Русский)

Посилання

Falk V., Starck C. (2016). Cardiac pacing – Will the future be exclusively leadless?. Expert Rev Med Devices., pp. 2–421.

Kolomitseva I.N., Volkov D.E., Lopin D.A., Yabluchanskiy N.I. (2015). Funktsionalnyiy klass hronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti i parametryi elektrokardiostimulyatorov v rannem posleimplantatsionnom periode [The functional class of chronic heart failure and the parameters of pacemakers in the early post-implantation period]. Odeskiy medichniy zhurnal – Odessa Medical Journal, № 3 (149), pp. 39–41 [in Russian].

Li S., Zhou F., Lu Y. et al. (2016). Hypertension related knowledge and behaviour associated with awareness, treatment and control of hypertension in a rural hypertensive population: a community based, cross-sectional survey. Blood Press, pp. 1–7.

Maltseva M.S. (2014). QTC interval duration class and stimulation parameters in patience during first six months after pacemaker. J.V.N. Karazin` KhNU. № 29, pp. 39–44.

Shanina I.V., Volkov D.E., Lopin D.A. (2013). QRS complex duration and clinical features of patient with permanent pacemakers. J.V.N. Karazin` KhNU, vol. 1044, pp. 42–44.

RekomendatsIi Ukrayinskoi AsotsIatsIi kardIologIv z profIlaktiki ta lIkuvannya arterIalnoi gIpertenzIi. PosIbnik do NatsIonalnovi programi profIlaktiki I lIkuvannya arterIalnoi gIpertenzIi. – K.: PP VMB; 2008. – 80 p. 4e vidannya, vipravlene I dopovnene. рр.8-11

Mitov V., Perišić Z., Jolić A. et al. (2013). The effect of right ventricle pacemaker lead position on lead stability // Timocki medicinski clasnik, vol. 38, pp. 129–132.