Анотація
Вивчено флуоресцентну частину спектра комбінаційного розсіювання світла ротової рідини у хворих з гострим гнійним одонтогенним періоститом щелеп трьох клінічних груп на різних етапах хірургічного лікування з використанням стандартного лікування, фітотерапії та поєднаного застосування лазеро- і фітотерапії. Виявлено, що після проведеного лікування показники нормованих інтегральних інтенсивностей флуоресцентної лінії спектра ротової рідини в порівнянні з показниками першої доби в 1-й групі знизилися на 35%, в 2-й – на 74%, в 3-й – на 95%, що дозволяє зробити висновки про ефективності поєднаного застосування лазеротерапії в комбінації з фітопрепаратами.Посилання
Kabanova A.A., Pokhodenko-Chudakova I.O. (2013). Gnoino-vospalitelnyie protsessy cheliustno-litsevoi oblasti i shei. Sovremennyie podkhody k diahnostike, prohnozirovaniiu i lecheniiu [Purulent-inflammatory processes of the maxillofacial area and neck. Current approaches to diagnosis, prognosis and treatment]. Voiennaia meditsina – Military medicine, № 3, pp. 125−129 [in Russian].
Timofeiev A.A. (2004). Rukovodstvo po cheliustno-litsevoi khirurhii i khirurhicheskoi stomatolohii [Guide to oral surgery and surgical dentistry] (4d ed.). Kyiv: Chervona Ruta-Ture, 1062 p. [in Russian].
Kulakov A.A., Robustova T.H., Nerobeiev A.I. (Eds.) (2010). Khirurhicheskaia stomatolohiia i cheliustno-litsevaia khirurhiia. Natsionalnoie rukovodstvo [Surgical dentistry and maxillofacial surgery. National leadership]. Moscow : GEOTAR-Media, pp. 304–312 [in Russian].
Mayerhöfer T., Krafft C., Neugebauer U., Dochow S., Matthäus C., Kirsch M. et al. (2014). The potential and limits of Raman spectroscopy methods in medical diagnostics, L&M Int., vol. 2, p. 17.
Gangnus R., Grigaravicius P., Becker K.-F., Schütze K. (2014), Raman spectroscopy for biologists and clinicians, L&M Int., vol. 2, p. 22.
Chen A.Y., Hua L., Liu J.H., Cui Z.J., Jiao Y., Qu D. et al. (2009). Detecting narcotic usage using surface-enhanced Raman spectroscopy on saliva samples. IFMBE Proc., vol. 25 (7), p. 71.
Virkler K., Lednev I.K. (2008). Raman spectroscopy offers great potential for nondestructive confirmatory identification of body fluids. Forensic Science International, vol. 181, pp. e1–e5.
Nagler R.M. (2009). Saliva as a tool for oral cancer diagnosis and prognosis. Oral Oncology, vol. 45, p. 1006.
Jaychandran S., Meenapriya P.K., Ganesan S. (2016). Raman spectroscopic analysis of blood, urine, saliva and tissue of oral potentially malignant disorders and malignancy-A diagnostic study. Int. J. Oral Craniofac. Sci, vol. 2 (1), p. 011.
Uthayakumar G.S., Chandhuru J., Inbasekaran S., Sivasubramanian A. (2013). Biomedical optical spectroscopy techniques for diagnosis of human saliva sample. Asian Journal of Biomedical and Pharmaceutical Sciences, vol. 3, p. 12.
Farquharson S., Shende C., Inscore F.E., Maksymiuk P., Gift A. (2005). Analysis of 5-fluorouracil in saliva using surface-enhanced Raman spectroscopy. J. Raman Spectrosc., vol. 36, p. 208.
Gonchukov S., Sukhinina A., Bakhmutov D., Minaeva S. (2012). Raman spectroscopy of saliva as a perspective method for periodontitis diagnostics. Laser Phys. Lett., vol. 9, № 1, pp. 73–77.
Virkler K., Lednev I.K. (2010). Forensic body fluid identification: the Raman spectroscopic signature of saliva. Analyst, vol. 135, p. 512.