Параметри електрокардіостимуляції і ступінь артеріальної гіпертензії у пацієнтів на річному етапі імплантації та медикаментозної терапії
Том 77 № 4 (2017), Кардіологія
Том 77 № 4 (2017)

Параметри електрокардіостимуляції і ступінь артеріальної гіпертензії у пацієнтів на річному етапі імплантації та медикаментозної терапії

Кардіологія
Опубліковано July 10, 2020
Т.А. Дерієнко
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Д.Є. Волков
ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України”
Д.А. Лопін
ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України”
Н.І. Яблучанський
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
PDF (Русский)

Ключові слова

електрокардіостимуляція
ступінь артеріальної гіпертензії
режими стимуляції

Як цитувати

Дерієнко, Т., Волков, Д., Лопін, Д., & Яблучанський, Н. (2020). Параметри електрокардіостимуляції і ступінь артеріальної гіпертензії у пацієнтів на річному етапі імплантації та медикаментозної терапії. Експериментальна і клінічна медицина, 77(4), 74-78. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/417
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Спостерігали 131 пацієнта (70 чоловіків і 61 жінку) у віці (69,5±11,6) року на річному етапі підтримуючої медикаментозної терапії після імплантації електрокардіостимуляторів (ЕКС) у режимах DDD / DDDR, VVI / VVIR. Пацієнти були розділені на три групи – відповідно 1-1, 2-1 і 3-й ступінь АГ. В залежності від ступеня АГ оцінювали базову частоту стимуляції, атріовентрикулярну затримку (стимульовану і дедектовану), поріг стимуляції шлуночків, імпеданс шлуночкового електрода, відсоток шлуночкової стимуляції на кожному з етапів дослідження. Результати свідчать про відсутність відмінностей у зміні параметрів ЕКС між режимами стимуляції DDD / DDDR і VVI / VVIR на річному етапі підтримуючої медичної терапії у пацієнтів з імплантованими ЕКС і АГ. Поріг стимуляції шлуночків, імпеданс шлуночкового електрода, АВ-затримка стимульованого і дедектованого комплексів, відсоток шлуночкової стимуляції, визначалися ступенем АГ.
PDF (Русский)

Посилання

Lazebnik L.B., Komisarenko I.A. Arterial'naya gipertoniya i soputstvuyushchie zabolevaniya. V mire lekarstv. 3: 20-26 [in Russian].

The effect of reverse remodeling on long-term survival in mildly symptomatic patients with heart failure receiving cardiac resynchronization therapy: results of the REVERSE study / [M. Gold, C. Daubert, W. Abraham et.al.] // Heart Rhythm. – 2015. – №12. – p. 30–524.

Relationship between pre-implant ejection fraction and outcome after cardiac resynchronization therapy in symptomatic patients. / [A. Schuchert, C. Muto, T. Maounis et.al.]. // Acta Cardiol. – 2014. – №69. – p. 32–424.

Maltseva M.S. QTC interval duration class and stimulation parameters in patience during first six months after pacemaker // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Медицина». – 2014. – №29. – p. 39–44.R

Shanina I.V., Volkov D.E., Lopin D.A. QRS complex duration and clinical features of patient with permanent pacemakers // J.V.N. Karazin` KhNU.– 2013.– Vol. 1044.– P. 42–44.

Recomendatsii Ukrajinskoi Assotsiatsii kardiologiv z profilaktiki ta likuvannya arterialnoi gipertenzii. Posibnuk do Nacionalnoi programy profilaktiki ta likuvannya arterialnoi gipertenzii. – К.: PP VMB; 2008. – 80 s. 4е vydannya, vypravlene i dopovnene. - S. 8-11. [in Ukrainian].

Mitov V., Perišić Z., Jolić A. et al. The effect of right ventricle pacemaker lead position on lead stability // Timocki medicinski clasnik.– 2013.– Vol. 38.– P. 129–132