Ключові слова
діагностика
етіологія захворювання
комп’ютерне прогнозування хвороб
Як цитувати
Анотація
Вивчено та проаналізовано 206 історій хвороб стаціонарних пацієнтів з різноманітними формами одонтогеннного верхньощелепного синуситу. Було сформовано три основні групи хворих з одонтогенним верхньощелепним синуситом в залежності від форми патології: з гострою формою, з хронічною формою та з загостренням хронічної. Кожна група, у свою чергу, була розподілена за гендерною ознакою, віком та в залежності від етіологічного фактора, що викликав верхньощелепний синусит, і методом рентгенологічного дослідження. Аналіз гендерних і вікових показників показав, що з усіх варіантів переважало загострення хронічної форми одонтогенного верхньощелепного синуситу – 147 пацієнтів (71,3%) з катарально- поліпозними проявами. Частіше на одонтогенний верхньощелепний синусит хворіли жінки (56,8%), ніж чоловіки (43,2%), у найбільш молодому працездатному віці – від 25 до 44 років (61,1%). Аналіз етіологічних факторів свідчить про те, що найбільш розповсюдженим чинником була радикулярна кіста, що нагноїлася, – 71 клінічний випадок (34,4%). Комп’ютерна томографія з 3Д-візуалізацією, що була проведена у 50,8% клінічних випадків (178 пацієнтів), давала найбільшу змогу детального вивчення змін верхньощелепних синусів і встановлювала одонтогенний чинник захворювання.Посилання
Matsumoto Y., Ikeda T., Yokoi H., Kohno N. (2015). Association between odontogenic infections and unilateral sinus opacification. Auris Nasus Larynx, vol. 42, № 4, pp. 288–293.
Buskina A.V., Gerber V.Kh. (2000). K voprosu o klinicheskoi klassifikatsii khronicheskoho odontohennoho haimorita [About the question of clinical classification of chronic odontogenic sinusitis]. Vestnik otorinolarinholohii – Otolaryngologist messenger, vol. 2, pp. 20–22 [in Russian].
Abelev G.I. (1996). Vospaleniie [Inflammation]. Sorosovskii obrazovatelnyi zhurnal – Sorosovsky educational journal, vol. 10, pp. 28–32 [in Russian].
Venetis G., Bourlidou E., Liokatis P.G., Zouloumis L. (2014, Jun). Endoscopic assistance in the diagnosis and treatment of odontogenic maxillary sinus disease // Oral Maxillofac Surg., vol. 18 (2), pp. 207–212. DOI: 10.1007/s10006-013-0413-6. Epub 2013 Mar 19. PMID:23508785
Panin A.M., Vasiliev A.Yu., Vishniakov V.V. [et al.] (2010). Tsifrovaia obiemnaia tomohrafiia v otsenke sostoianiia verkhnecheliustnykh sinusitov [Digital volume tomography in assessing the state of maxillary sinusitis]. Voprosy cheliustno-litsevoi khirurhii, implantolohii i klinicheskoi stomatolohii – Questions of maxillofacial surgery, implantology and clinical dentistry, vol. 2–3, pp. 17–22 [in Russian].
Arunkumar K.V. (2016). Orbital infection threatening blindness due to carious primary molars: an interesting case report. J. Maxillofac. Oral Surg., vol. 15, № 1, pp. 72–75.
Robbins K.T., Tarshis L.M. (1981). Blindness: a complication of odontogenic sinusitis. Otolarynhol. Head Neck Surg., vol. 89, № 6, pp. 938–940.
Osborn M.K., Steinberg J.P. (2007). Subdural empyema and other suppurative complications of paranasal sinusitis. Lancet Infect. Dis., vol. 7, pp. 62–67.
Mehra P., Jeong D. (2009). Maxillary sinusitis of odontogenic origin. Curr. Allergy Asthma Rep., vol. 9, pp. 238–243.
White S.C., Pharoah M.J. (2009). Oral Radiology. 6th ed. St. Louis: Mosby Elsevier, pp. 506–512.