Клініко-патогенетичні аспекти успішності застосування метопрололу сукцинату у лікуванні пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на фоні ожиріння
PDF

Ключові слова

хронічна серцева недостатність
ожиріння
лікування
прогноз
метопрололу сукцинат
якість життя
гемодинаміка
варіабельність ритму

Як цитувати

Гасанов, Ю. Ч. (2020). Клініко-патогенетичні аспекти успішності застосування метопрололу сукцинату у лікуванні пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на фоні ожиріння. Експериментальна і клінічна медицина, 81(4), 32-37. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/370

Анотація

Проведено проспективне рандомізоване динамічне (протягом 1 року) дослідження за участю 127 осіб з ХСН II–III стадій 1–4 ФК за NYHA у віці 32–87 років, з них 93 чоловіки і 34 жінки. Обстеження охоплювало бальну оцінку клінічних симптомів, якості життя, даних тесту 6-хвилинної ходьби, допплер-ехокардіографії, варіабельность серцевого ритму, сироваткового вмісту інсуліну, NT-proBNP. Метопрололу сукцинат призначали за стандартною схемою із титруванням дози кожні 2 тижні з 12,5 до 100–200 мг. Факторний аналіз дозволив виокремити групи показників, отриманих в результаті обстеження пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на фоні ожиріння в динаміці лікування метопрололу сукцинату, та оцінити питому вагу окремих факторів у патогенезі цієї поєднаної патології. Перші два фактори визначають 76,8% варіативності даних, і з огляду на показники, які їх навантажують, їм було надано описові назви «клініко-гемодинамічний фактор», «клініко-антропометричний фактор», а кількісні показники запропоновано брати до уваги першочергово під час застосування метопрололу сукцинату.
PDF

Посилання

Ara R., Brazier J. (2017). Estimating health state utility values for comorbidities. Pharmacoeconomics, No. 35 (Suppl. 1), pp. 89–94.

Sjoberg N., Brinkworth G.D., Wycherley T.P., Noakes M., Saint D.A. (2011). Moderate weight loss improves heart rate variability in overweight and obese adults with type 2 diabetes. Journal of Applied Physiology, Vol. 110, No. 4, pp. 1060–1064.

Meyer K. (2013). Central hemodynamics in obesity. Therapeutische Umschau. Revue thérapeutique, Vol. 70, No. 2, pp. 77–80.

Espinoza-Salinas A., Zafra-Santos E., Pavez-Von Martens G., Cofré-Bolados C., Lemus-Zúñiga J., Sánchez-Aguilera P. (2015). Heart rate variability and insulin resistance among obese males. Revista Medica de Chile, Vol. 143, No. 9, pp. 1129–1135.

Mehta R. K. (2015). Impacts of obesity and stress on neuromuscular fatigue development and associated heart rate variability. International Journal of Obesity, Vol. 39, No. 2., pp. 208–213.

Perreault S, de Denus S, White M, White-Guay B, Bouvier M, Dorais M. et al. (2017). Older adults with heart failure treated with carvedilol, bisoprolol, or metoprolol tartrate: risk of mortality. Pharmacoepidemiol Drug Saf, Vol. 26, No. 1, pp. 81–90.

Abolbashari M., Macaulay T.E., Whayne T.F., Mukherjee D., Saha S. (2017). Polypharmacy in cardiovascular medicine: problems and promises! Cardiovasc Hematol Agents Med Chem, Vol. 8, No. 15 (1), pp. 31–39.

Dambaugh L.A., Ecklund M.M. (2016). Progressive care of obese patients. Crit Care Nurse, No. 36 (4), pp. 58–63.

Triposkiadis F., Giamouzis G., Parissis J., Starling R.C., Boudoulas H., Skoularigis J. et al. (2016). Reframing the association and significance of co-morbidities in heart failure. Eur J Heart Fail. — No. 18 (7). — P. 744–758.

Lang T. A., Sesik M. (2011) Kak opisyvat' statistiku v meditsine [How to describe statistics in medicine]. Moskow: Prakticheskaya medicina, 480 p.