Ключові слова
ішемічна хвороба серця
інфаркт міокарда
кардіопротекторні фактори
фізичне навантаження
інтенсивність тренувань
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. Серцево-судинні захворювання – головна причина смертності у світі. Ефективність амбулаторної мультидисциплінарної кардіореабілітації в Україні потребує доказового обґрунтування.
Мета. Оцінити ефективність мультидисциплінарної амбулаторної моделі кардіореабілітації пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями за показниками фізичної працездатності, гемодинамічного статусу, індексу маси тіла, психоемоційного стану та прихильності до лікування порівняно зі стандартним амбулаторним спостереженням.
Матеріали та методи. Розроблено мультидисциплінарну амбулаторну модель кардіореабілітації пацієнтів. Обстежено 120 пацієнтів, яких рандомізовано розподілили на дві рівні групи: мультидисциплінарну та контрольну. Мультидисциплінарна група отримувала структуровану програму кардіореабілітації. Контрольна група перебувала під стандартним амбулаторним спостереженням. Застосовано методи контролю інтенсивності фізичного навантаження: резерв частоти серцевих скорочень, відсоток від пікової частоти серцевих скорочень, рівень навантаження у метаболічних еквівалентах та суб’єктивну оцінку навантаження за шкалою Борга. Статистичний аналіз виконано з використанням t-критерію Стьюдента для порівняння груп; дані подано як M ± SD. Розрахунки проведено у Statistica 8.0 (Statsoft, США). Робота виконана як приватна ініціатива авторів, без грантової підтримки та державної реєстрації теми.
Етика дослідження. Дослідження виконано з дотриманням принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Протокол дослідження схвалено Комісією з біоетики Ужгородського національного університету. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.
Результати. Через 12 тижнів у мультидисциплінарній групі, порівняно з контрольною, досягнуто достовірно більшого підвищення MET: з [4,3±0,6] відносних одиниць (в.о.) до [6,1±0,8] в.о. проти з [4,2±0,7] в.о. до [5,0±0,9] в.о. (p<0,001); зниження систолічного артеріального тиску: зі [142±12] мм рт. ст. до [130±10] мм рт. ст. проти з [143±11] мм рт. ст. до [136±11] мм рт. ст. (p=0,002); зменшення тривожності за шкалою HADS-A: з [10,2±3,1] бала до [6,5±2,4] бала проти з [9,8±2,9] бала до [8,7±2,8] бала (p<0,001) та депресії за шкалою HADS-D: з [8,7±2,7] бала до [5,2±2,0] бала проти з [8,4±2,8] бала до [7,6±2,4] бала (p<0,001). Прихильність до лікування зросла до 89 % у мультидисциплінарній групі проти 75 % у контрольній (p<0,001).
Висновки. Результати показали, що кардіологічна реабілітація є мультидисциплінарним супроводом у межах мультимодальної клінічної моделі є ефективним засобом управління станом здоров’я пацієнтів в умовах амбулаторного спостереження.
Ключові слова: фізична терапія та реабілітація, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, кардіопротекторні фактори, фізичне навантаження, інтенсивність тренувань.
Посилання
How physical activity affects health and what types of loads we need every week. Ministry of Health of Ukraine. [Internet]. Available at: https://surl.li/eyznyd [in Ukrainian].
Nesterak R, Vakalyuk I. Restorative treatment and rehabilitation of patients after acute coronary syndrome: Scientific determinants and practical implementation. Therapeutics / Named after Prof. M.M. Berezhnytskyi. 2021;2(1):5-10. DOI: 10.31793/2709-7404.2021.2-1.5. [In Ukrainian].
Balazh M, Kostenko V. The impact of cardiac rehabilitation using telemedicine technologies on the quality of life of people with ischemic heart disease. Sports medicine, physical therapy and occupational therapy. 2021;(2):78-83. DOI: 10.32652/spmed.2021.2.78-83. [In Ukrainian].
García-Sánchez E, Santamaría-Peláez M, Benito Figuerola E, Carballo García MJ, Chico Hernando M, García García JM, et al. Comparison of SF-36 and RAND-36 in cardiovascular diseases: A reliability study. Journal of Clinical Medicine. 2024;13(20):6106. DOI: 10.3390/jcm13206106. PMID: 39458056.
Uddin S, Sumer S, Tabish F. Enhancing quality of life through a supervised cardiac rehabilitation program along with a conventional conditioning exercise program at home in cardiovascular disease patients. International Journal of Physical Therapy Research & Practice. 2024;3(1):116-24. DOI: 10.62464/ijoprp.v3i1.6.
Janicka Z, Kurpaska M, Piotrowicz K, Kubiak M, Krzesiński P. No improvement of physical capacity during cardiac rehabilitation in a patient with elevated IGF-1 and normal pressure hydrocephalus. Lekarz Wojskowy (Military Physician). 2024;102(1):73-7. DOI: 10.53301/lw/175141.
Malachias M, Jhund P, Claggett B, Wikman M, Lewis B, Chaturvedi N, et al. NT-proBNPby itself predicts death and cardiovascular events in high-risk patients with type 2 diabetes mellitus. J Am Heart Assoc. 2020;9(19):e017462. DOI: 10.1161/JAHA.120.017462. PMID: 32964800.
Brown TM, Pack QR, Aberegg E, Brewer LC, Ford YR, Forman DE, et al. Core Components of Cardiac Rehabilitation Programs: 2024 Update: A Scientific Statement from the American Heart Association and the American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation. Circulation. 2024;150(18):e328-47. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001289. PMID: 39315436.
Siegmund L, Bena J, Morrison S. Cardiac Rehabilitation Facebook Intervention: Feasibility Randomized Controlled Trial. JMIR Cardio. 2023;7:e46828. DOI: 10.2196/46828. PMID: 37318865.
Romaniuk T, Moroz V, Maslii S, Vivchar Z. Rehabilitation of patients after cardiac surgery. International Journal of Medicine and Medical Research. 2022;7(2):47-50. DOI: 10.11603/ijmmr.2413-6077.2021.2.12556.
Zaree A, Dev S, Khan I, Arain M, Rasool S., Rana M, et al. Cardiac Rehabilitation in the Modern Era: Optimizing Recovery and Reducing Recurrence. Cureus. 2023;15(9):e46006. DOI: 10.7759/cureus.46006. PMID: 37900498.
Saikia R, Pathak K. Cardiac rehabilitation adherence: A multifaceted approach. BOHR International Journal of Research on Cardiology and Cardiovascular Diseases. 2023;1(1):44-56. DOI: 10.54646/bijrccd.2023.08.
Teslenko Y, Pysana B, Rustamian S. Peculiarities of institutional stage of inpatient rehabilitation after cardio-surgical interventions. Current problems of modern medicine. 2021;21(4(76)):73-9. DOI: 10.31718/2077-1096.21.4.73. [In Ukrainian].
Perone F, Loguercio M, Sabato F, Pasquini A, Ostojic M, Avagimyan A, et al. Cardiac rehabilitation after mitral valve intervention: Tailored assessment, management, and exercise training. Journal of Cardiovascular Development and Disease. 2025;12(7):265. DOI: 10.3390/jcdd12070265. PMID: 40710790.
Luczak J, Rudenko L. The evaluation of the functional exercise capacity of patients after cardiac surgeries. Acta Balneologica. 2023;65(3):148-52. Available at: https://surl.li/bmtlky
Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Journal of the American College of Cardiology. 2022;79(17):e263-421. DOI: 10.1016/j.jacc.2021.12.012. PMID: 35379503.
Timmis A, Aboyans V, Vardas P, Townsend N, Torbica A, Kavousi M, et al. European Society of Cardiology: The 2023 Atlas of Cardiovascular Disease Statistics. European Heart Journal. 2024;45(38):4019-62. DOI: 10.1093/eurheartj/ehae466. PMID: 39189413.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.