Анотація
In press
Пандемія COVID-19 багатобічно вплинула на психічне здоров'я та розвиток психопатологічних станів. В статті наведені розроблені авторами підходи до терапії психопатологічних станів у осіб, що перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2. Структура психопатологічних порушень включала ендогенні афективні розлади, а саме депресивні епізоди, рекурентні депресивні розлади (F32, F33); невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розладами (F4); та психопатологічні стани органічного генезу (афективні, неврозоподібні) (F06). Були використані клініко-психопатологічний, патопсихологічний, психометричний та статистичний методи обстеження. Лікування, що включало фармакотерапію та психотерапію, розроблено на підставі визначених мішеней терапевтичного впливу для вказаної категорії хворих: клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних та психологічних і були специфічними для різних груп захворювань. Найбільш суттєвими клінічними особливостями визначені психопатологічні порушення переважно афективного та тривожного спектру, сомато-вегетативні симптоми та когнітивні зміни. При різних формах патології фармакотерапія виконує різну роль. При депресивних розладах вона є провідною на початку та підтримувальною на подальших етапах; при невротичних, пов'язаних зі стресом та соматоформних психотерапія є провідною, а фармакотерапія – допоміжною; при психічних розладах органічного генезу фармако- і психотерапія однаково важливі.
Ключові слова: терапія психічних розладів, мішені терапії, оцінка ефективності терапії.
Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.14249899
Посилання
Maruta N, Semykina O, Fedchenko V, Yavdak I, Panko T. Targets of therapeutic effect (pharmaco- and psychotherapy) in persons with mental disorders who have undergone COVID-19 and were exposed to SARS-CoV-2 pandemic stressors. Psychiatry, neurology and medical psychology. 2024;11(2(24)):14-23. DOI: 10.26565/2312-5675-2024-24-04. [In Ukrainian].
Kunzler AM, Lindner S, Rothke N, Schafer SK, Metzendorf M-I, Sachkova A, et al. Mental Health Impact of Early Stages of the COVID-19 Pandemic on Individuals with Pre-Existing Mental Disorders: A Systematic Review of Longitudinal Research. Int. J. Environ. Res. Public Health. 4;20(2):948. DOI: 10.3390/ijerph20020948. PMID: 36673705.
Zhang K, Zhou X, Liu H, Hashimoto K. Treatment concerns for psychiatric symptoms in patients with COVID-19 with or without psychiatric disorders. The British Journal of Psychiatry. 2020;217(1):351. DOI: 10.1192/bjp.2020.84. PMID: 32270760.
Lee SA. The Coronavirus Anxiety Scale: a brief mental health screening for anxiety related to COVID-19. Death Stud. 2020;44(7):393-401. DOI: 10.1080/07481187.2020.1748481. PMID: 32299304.
Pappa S, Ntella V, Giannakas T, Giannakoulis VG, Papoutsi E, Katsaounou P. Prevalence of depression, anxiety, and insomnia among healthcare workers during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Brain Behav Immun. 2020;88:901-7. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.026. Erratum in: Brain Behav Immun. 2021;92:247. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.11.023. PMID: 32437915.
Yurieva L, et al. (eds.). Postcovid syndrome: diagnosis, treatment and prevention of psychological, psychopathological and neurological consequences. Tutorial. Lviv: "Novi svit-2000"; 2021. 268 p. [In Ukrainian].
Mishchenko T, Mishchenko V. Neurological complications in patients with COVID-19. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2021;16:23-33. DOI: 10.26565/2312-5675-2021-16-03. [In Ukrainian].
Materials of the online seminars "Experience of the COVID-19 pandemic: remote psychological research, remote psychological support" (Ukraine, Kyiv, 23 Apr 2020 and 15 May 2020). 121 p. DOI: 10.33120/QERPASProceding-2020. [In Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.