ДО ПИТАННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБКИ КОМПЛЕКСНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ПАЦІЄНТІВ З НЕЙРОДЕГЕНЕРАЦІЄЮ
PDF

Ключові слова

нейродегенерація
демієлінізація
розсіяний склероз
нейрореабілітація
когнітивно-поведінкова терапія

Як цитувати

Черненко, М. (2021). ДО ПИТАННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБКИ КОМПЛЕКСНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ПАЦІЄНТІВ З НЕЙРОДЕГЕНЕРАЦІЄЮ. Експериментальна і клінічна медицина, 85(4), 72-77. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.85.04.11

Анотація

Порушення сну негативно позначаються на процесах нейропластичності головного мозку. Неспання і нічний сон - тісно взаємопов'язані функціональні стани, які в рівній мірі опосередковують і забезпечують адаптаційну активність індивіда. Біологічні ритми людини знаходяться в ієрархічній залежності від основного водія ритму, розташованого в супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса. Роль посередника, що доносить регулюючі сигнали до органів, виконує гормон мелатонін, який синтезується клітинами епіфіза. Розлади сну серйозно позначаються на якості життя людини: наростають емоційне напруження, тривога, роздратування і, як наслідок, знижується стійкість до стресів, зменшується потреба в спілкуванні, розвагах. У переважній більшості випадків інсомнія є вторинною, тобто вона формується на тлі розвитку захворювань і/або несприятливих обставин. Досить часто порушення сну зустрічаються при демієлінізуючих/нейродегенеративних захворюваннях центральної нервової системи. Обстежено 30 пацієнтів із діагнозом розсіяний склероз, яких було поділено на дві групи. Основна група отримувала терапію мелатонін-вмісним препаратом в комбінації з когнітивно-поведінковою терапією. Пацієнти контрольної групи отримували лише терапію мелатонін-вмісним пре¬паратом. Показано, що рівень кортизолу у пацієнтів основної групи знижувався сильніше, ніж у пацієнтів, які не отримували КПТ. Редукція клінічних проявів, поряд з поліпшеннями лабораторних показників експресії денного і нічного мелатоніну, а також експресії кортизолу, спостерігалися вже на 14-й день лікування, а на 21-й день дослідження ці показники поліпшувалися значною мірою. Клінічна ефективність в основній групі досягнута у 86,6 % випадків, в контрольній групі - у 60,0 % випадків. Планується використання даного методу при розробці комплексної реабілітаційної програми у пацієнтів з нейродегенерацією.

https://doi.org/10.35339/ekm.2019.85.04.11
PDF

Посилання

Pudikov I.V. (2017). Rasstroystva sutochnogo ritma sna - bodrstvovaniya [Disorders of the circadian rhythm of sleep - wakefulness]. Effektivnaya farmakoterapiya. Nevrologiya. Spetsvypusk «Son i yego rasstroystva» - Effective pharmacotherapy. Neurology. Special issue «Sleep and its disorders», vol. 35, pp. 58-66 [in Russian].

Sack R.L., Auckley D., Auger R.R. et al. (2007). Circadian rhythm sleep disorders: part II, advanced sleep phase disorder, delayed sleep phase disorder, free-running disorder, and irregular sleep-wake rhythm.

An American Academy of Sleep Medicine review. Sleep, vol. 30 (11), pp. 1484-1501, DOI: 10.1093/sleep/30.11.1484.

Ponomarev V.I., Vovk V.I., Chernenko M.E., Ponomareva V.V. (2017). Son ta yoho porushennya - problema neyropsykhiatrychna? [Is sleep and its disorders a neuropsychiatric problem?]. Vrachebnoe delo - Medical business, vol. 1, pp. 38-43 [in Ukrainian].

Saxvig I.W., Wilhelmsen-Langeland A., Pallesen S. et al. (2014). A randomized controlled trial with bright light and melatonin for delayed sleep phase disorder: effects on subjective and objective sleep. Chronobiol. Int., vol. 31, issue 1, pp. 172-186, DOI: 10.3109/07420528.2013.823200.

Voloshina N.P., Vasilovsky V.V., Chernenko M.E., Vovk V.I. (2016). Sedafyton Forte v lechenyy narushenyy tsyrkadnykh rytmov [Sedafiton Forte in the treatment of circadian rhythm disorders]. Praktykuyuchyy likar - Practicing Physician, vol. 3 (5), pp. 45-48 [in Russian].

Ferracioli-Oda E., Qawasmi A., Bloch M.H. (2013). Meta-analysis: melatonin for the treatment of primary sleep disorders. PloS One, № 8 (5), e63773, DOI: 10.1371/joumal.pone.0063773.

Kapur V.K., Auckley D.H., Chowdhuri S. et al. (2017). Clinical practice guideline for diagnostic testing for adult obstructive sleep apnea: an American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. J. Clin. Sleep Med., № 13 (3), pp. 479-504, DOI: 10.5664/jcsm.6506.

Zakharov E.Yu., Afrosina E.Yu., Khivintseva E.V., Antipov O.I. (2016). Kachestvo nochnogo sna u patsiyentov s rasseyannym sklerozom [The quality of night sleep in patients with multiple sclerosis]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii - Journal of Neurology and Psychiatry, № 116 (2), pp. 41-43, DOI: 10.17116/jnevro20161162241-43[in Russian].

Brass S.D., Duquette P., Proulx-Therrien J., Auerbach S. (2010). Sleep disorders in patients with multiple sclerosis. Sleep Med Rev., № 14 (2), pp. 121-129, DOI: 10.1016/j.smrv.2009.07.005.