Особливості лікування хворих на генералізований пародонтит, поєднаний з герпесвірусною інфекцією

Анотація

In press

Актуальність. В Україні зберігається тенденція до зростання частоти ураження пародонта, яка сягає 90 %. Відсутність даних про особливості перебігу генералізованого пародонтиту (ГП) на тлі мікст-герпесвірусної інфекції (ГВІ) та науково обґрунтовані підходи до його лікування стало приводом для проведення наукових досліджень у цьому напрямі.

Мета. Підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту хронічного перебігу у хворих із герпесвірусною інфекцією шляхом застосування диференційованої імунокорегуючої терапії з урахуванням особливостей імунопатогенезу стоматологічного захворювання.

Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження, обстеження та лікування 100 хворих на ГП хронічного перебігу, поєднаного з ГВІ: 40 хворих із вірусом простого герпесу-1 (ВПГ-1) (1-ша група); 30 хворих із ВПГ-1 та хронічною вірусною Епштейна-Барр інфекцією (ХВЕБІ) (2-га група); 30 хворих  із ХВЕБІ (3-тя група). Усі пацієнти були розподілені на підгрупи 1А і 1Б, 2А і 2Б, 3А і 3Б залежно від призначеної імунотерапії. Пацієнтам 1А, 2А, 3А підгруп була призначена базисна терапія, противірусна терапія та імунокорегуюча терапія відповідно до герпесвірусного ураження. Пацієнти 1Б, 2Б і 3Б підгруп отримували тільки базисну терапію та противірусну терапію. Результати досліджень опрацьовували методом варіаційної та кореляційної статистики з використанням програми Statistica 10.0 for Windows (StatSoft, США).

Етика дослідження. Дослідження було виконано з дотриманням основних положень Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024 рр.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (Ов'єдо, 2007) і рекомендації Комітету з біоетики при Президії НАМН України (2002).

Результати. Встановлено, що імунокорегуюча терапія підвищує ефективність лікування хворих на ГП, поєднаного з ГВІ. У жодного хворого, хто отримував імунокорегуючу терапію, впродовж року не спостерігалось рецидивів захворювання. На відміну у підгрупах порівняння рецидиви ГП спостерігались: у підгрупі 1А – у 8,3 % хворих, у підгрупі 2Б – у 15,3 %, у підгрупі 3Б – у 16,6 % хворих.

Висновки. Включення до комплексної терапії хворих на ГП із ГВІ імунокоректорів підсилює дію антивірусних препаратів, ефективно відновлює імунореактивність організму та полегшує клінічний перебіг захворювання.

Ключові слова: стоматологія, захворювання пародонту, імунокорегуюча терапія.