Медико-соціальні особливості забезпечення медичною допомогою населення з легкою формою черепно-мозкової травми внаслідок дії вибухової хвилі
PDF

Ключові слова

черепно-мозкова травма
медико-соціальні наслідки
якість життя пацієнтів

Як цитувати

Черненко, І., Огнєв , В., & Березка , М. (2022). Медико-соціальні особливості забезпечення медичною допомогою населення з легкою формою черепно-мозкової травми внаслідок дії вибухової хвилі. Експериментальна і клінічна медицина, 91(1), 41-49. https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.cob

Анотація

У зв’язку з війною на території України збільшилась кількість військовослужбовців та мирного населення з легкою формою черепно-мозкової травми (ЧМТ), спричиненої дією вибухової хвилі. Патогенез, клініка, лікування, реабілітація пацієнтів за наявності цієї травми відрізняються від цих параметрів у пацієнтів з ЧМТ мирного часу (переважно дорожно-транспортними та спортивними). Метою цього дослідження було встановлення зв’язку патогенезу, клініки та особливостей лікування ЧМТ, спричинених дією вибу­хової хвилі, з організацією медичної допомоги для цій категорії хворих. У дослідженні використані методи системного аналізу та бібліосемантичний метод. Досліджено статистичні дані та наукові публікації про захворюваність та наслідки ЧМТ, її віддалені наслідки, особливості лікування та реабілітації. Головним наслідком дії вибухової ЧМТ є струс головного мозку, зворотній стан, в основі патогенезу якого лежать тимчасові функціональні розлади. Такий струс головного мозку супроводжується загальномозко­ви­ми симптомами (без подальшої вогнищевої неврологічної симптоматики), вегетатив­но-судинними реакціями, тимчасовою втратою свідомості та пам’яті. Лікувальні заклади, у яких надають медичну допомогу постраждалим, мають бути забезпечені препаратами для лікування цих симптомів. До надання медичної допомоги постраж­далим мають бути залучені лікарів загальної практики-сімейні лікарі, фізичні терапевти, неврологи, нейрохірурги, психіатри, психологи, травматологи, реаніматологи, отоларин­гологи, реабілітологи, у яких має бути достатньо часу на консультування хворих, що має бути враховано при плануванні їх робочого навантаження.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, медико-соціальні наслідки, якість життя пацієнтів.

https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.cob
PDF

Посилання

Treatment and care of patients with concussion-mild traumatic brain injury: clinical guidelines. Washington: US Department of Veterans Affairs (VA) and US Department of Defense (DoD), 2016–2021. Available at: https://www.healthquality.va.gov/guidelines/rehab/mtbi/index.asp

Buriak OO, Hinevskyi MI, Katerusha HL. ATO military syndrome: urgency and solutions at the state level. Collection of scientific works of Kharkiv Air Force University, 2015;2(43):176-81. [In Ukrainian].

Kolesnichenko OS, Matsehora YaV, Yurieva NV. Psychological analysis of legislative and normative-legal documents that determine the algorithm of psychological rehabilitation of combatants. Proceedings of the Scientific-practical conference "Psychosocial rehabilitation of victims and displaced persons from the anti-terrorist operation zone on the basis of the center of psychosocial rehabilitation of children and adolescents "Feldman Ecopark" (Ukraine, Kharkiv, 12–13 Oct 2016):24-6. [In Ukrainian].

Carney N, Totten AM, O'Reilly C, Ullman JS, Hawryluk GW, Bell MJ, et al. Guidelines for the Management of Severe Traumatic Brain Injury, Fourth Edition. Neurosurgery. 2017;80(1):6-15. DOI: 10.1227/NEU.0000000000001432. PMID: 27654000.

Social and professional adaptation. Ministry of Veterans Affairs of Ukraine. Available at: https://mva.gov.ua/ua/tag/socialna-ta-profesijna-adaptaciya [In Ukrainian].

Chernenko YY. The state of cerebral hemodynamics in patients with long-term consequences of a combat craniocerebral injury. III International Scientific and Practical Conference’s Proceedings "New Opportunities in the World Science" (UAE, Abu-Dhabi, 31 Aug 2017). 2017;9(25-2):43-7. [In Russian].

Alali AS, Fowler RA, Mainprize TG, Scales DC, Kiss A, de Mestral C, et al. Intracranial pressure monitoring in severe traumatic brain injury: results from the American College of Surgeons Trauma Quality Improvement Program. J Neurotrauma. 2013;30(20):1737-46. DOI: 10.1089/neu.2012.2802. PMID: 23731257.

Coldren RL, Kelly MP, Parish RV, Dretsch M, Russell ML. Evaluation of the Military Acute Concussion Evaluation for use in combat operations more than 12 hours after injury. Mil Med. 2010;175(7):477-81. DOI: 10.7205/milmed-d-09-00258. PMID: 20684450.

Parikh S, Koch M, Narayan RK. Traumatic brain injury. Int Anesthesiol Clin. 2007;45(3):119-35. DOI: 10.1097/AIA.0b013e318078cfe7. PMID: 17622833.