Ендотеліальна дисфункція у жінок до та після корекції складу тіла
PDF

Ключові слова

ендотеліальна дисфункція
ожиріння
склад жиру в організмі
фізичне тренування
здорове харчування

Як цитувати

Костенчак-Свистак , О. (2020). Ендотеліальна дисфункція у жінок до та після корекції складу тіла. Експериментальна і клінічна медицина, 89(4), 63-68. https://doi.org/10.35339/ekm.2020.89.04.10

Анотація

Статтю присвячено особливостям ендотеліальної дисфункції у жінок з різним типом ожиріння до та після корекції складу тіла. Ожиріння, як полігенне захворювання, є прогресуючою проблемою суспільства. Впливу надлишкової ваги на здоров’я людини присвячені численні вітчизняні й закордонні дослідження останніх десятиріч, які свідчать про те, що ожиріння є самостійним, незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань, що характеризуються високою смертністю. Окрім того, багато наукових досліджень зосереджуються на вивченні функції ендотелію у різних категорій хворих, зокрема і у пацієнтів з надлишковою вагою. Визначено, що ендотеліальна дисфункція є раннім маркером розвитку та прогресування серцево-судинних захворювань, в той самий час ожиріння, яке є хронічним запальним станом, само по собі  є тригером для розвитку порушення вазодилятаційної функції ендотелію і васкулярного гомеостазу. З’ясовано, що ступінь кардіоваскулярного ризику при ожирінні залежить від розподілу жирової тканини, а також від функції ендотелію, порушення якого є однією з перших ланок запуску розвитку серцево-судинних захворювань. Доведено необхідність розробки та запровадження коригувальної програми складу тіла для осіб з ожирінням, зокрема для  жінок, як популяції, що частіше страждає від надлишкового вмісту жиру. Проаналізовано зміни у показниках ендотеліальної функції, показниках складу тіла до так після проведення програми корекції складу тіла. В результаті аналізу з’ясовано, що дозовані фізичні навантаження та перехід на здорове харчування покращують показник ендотеліальної функції, призводять до зменшення як загальної жирової тканини так і вісцерального жиру та впливають на нормалізацію показників ендотеліальної функції.

Ключові слова: ендотеліальна дисфункція, ожиріння, склад жиру в організмі, фізичне тренування, здорове харчування.

https://doi.org/10.35339/ekm.2020.89.04.10
PDF

Посилання

Sciacqua A., Candigliota M., Ceravolo, R., Scozzafava A., Sinopoli F. et al. (2003). Weight loss in combination with physical activity improves endothelial dysfunction in human obesity. Diabetes Care, vol. 26 (6), pp. 1673–1678, DOI: 10.2337/diacare.26.6.1673.

Stegenga H., Haines A., Jones K., Wilding J., & Guideline Development Group. (2014). Identification, assessment, and management of overweight and obesity: summary of updated NICE guidance. BMJ (Clinical Research Ed.), vol. 349 (v27 2), g6608, DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.g6608.

Tousoulis D., Kampoli A.M., Tentolouris C., Papageorgiou N., Stefanadis C. (2012). The role of nitric oxide on endothelial function. Current Vascular Pharmacology, vol. 10 (1), pp. 4–18.

Kampoli A.M., Tousoulis D., Tentolouris C., Stefanadis C. (2012). Novel agents targeting nitric oxide. Current Vascular Pharmacology, vol. 10 (1), pp. 61–76, DOI: 10.2174/157016112798829805.

Hamdy O., Ledbury S., Mullooly C., Jarema C., Porter S., Ovalle K. et al. (2003). Lifestyle modification improves endothelial function in obese subjects with the insulin resistance syndrome. Diabetes Care, vol. 26 (7), pp. 2119–2125.

Engin A. (2017). Endothelial dysfunction in obesity. Advances in Experimental Medicine and Biology, vol. 960, pp. 345–379, DOI: 10.1007/978-3-319-48382-5_15.

Pettersson-Pablo P., Cao Y., Bäckström T., Nilsson T.K. et al. (2020). Body fat percentage and CRP correlates with a composite score of vascular risk markers in healthy, young adults – The Lifestyle, Biomarkers, and Atherosclerosis (LBA) study. BMC Cardiovascular Disorders, vol. 20 (1), p. 77, DOI: 10.1186/s12872-020-01376-6.

Polovina, M.M., Potpara T.S. (2014). Endothelial dysfunction in metabolic and vascular disorders. Postgraduate Medicine, vol. 126 (2), pp. 38–53, DOI: 10.3810/pgm.2014.03.2739.

Flammer A.J., Lüscher T.F. (2010). Three decades of endothelium research: From the detection of NO to the everyday implementation of endothelial function measurements in cardiovascular diseases. Swiss Medical Weekly, vol. 140, w13122, DOI: 10.4414/smw.2010.13122.

Ketonen J., Pilvi T., Mervaala E. (2010). Caloric restriction reverses high-fat diet-induced endothelial dysfunction and vascular superoxide production in C57Bl/6 mice. Heart and Vessels, vol. 25 (3), pp. 254–262, DOI: 10.1007/s00380-009-1182-x.

Brook R.D., Bard R.L., Glazewski L., Kehrer C., Bodary P.F., Eitzman D.L. et al. (2004). Effect of short-term weight loss on the metabolic syndrome and conduit vascular endothelial function in overweight adults. The American Journal of Cardiology, vol. 93 (8), pp. 1012–1016, DOI: 10.1016/j.amjcard.2004.01.009.