Ключові слова
деменції різного генезу і стадії розвитку
програма комплексної психосоціальної реабілітації
апробація
оцінка ефективності
Як цитувати
Анотація
Розробили програми комплексної персоніфікованої програми психосоціальної реабілітації пацієнтів з галюцинаторно-параноїдними розладами (ГПР) при деменціях різного генезу і стадії розвитку. Результати апробації розробленої програми комплексної персоніфікованої психосоціальної реабілітації пацієнтів з ГПР при деменціях різного ґенезу і стадії розвитку свідчать про більшу її ефективності в порівнянні з традиційними схемами психосоціальної реабілітації хворих цієї категорії, які не враховують виділених нами основних клініко-психопатологічних, когнітивних, конституційно-біологічних, соціально-демографічних, психосоціальних особливостей розвитку і перебігу ГПР у хворих на деменції. Відмінностями розробленої програми є диференціація реабілітаційних впливів в залежності від домінуючого сектору (некогнітивні психопатологічні розлади, когнітивні порушення, порушення соціального функціонування та загально-медичні проблеми); врахування характеру дуальних відносин «хворий на ГПР при деменціях - доглядаюча особа»; стану збереженого ресурсу пацієнта в когнітивній психічній, соматичній і психосоціальній сферах; послідовності та етапності відновлюючих підходів.
Посилання
Dementsiya: prioritet obshchestvennogo zdravookhraneniya - otchet VOZ [Dementia: a public health priority - WHO report] (2020), 112 p. [in Russian].
Raspopova N.Y. (2016). Dementsyya u lyts pozhyloho vozrasta (dyahnostyka, terapyya y profylaktyka) [Dementia in the elderly (diagnosis, therapy and prevention)]: ucheb. posobye. Almaty: KazNMU ym. S.D. Asfendyyarova, 108 p. [in Russian].
Wimo A., Winblad B., Jonsson L. (2010). The worldwide societal costs of dementia: Estimates for 2009. Alzheimers and Dementia, № 6 (2), pp. 98-103.
Uwakwe R. (2009). The epidemiology of dependence in older people in Nigeria: prevalence, determinants, informal care, and health service utilization. A 10/66 Dementia Research Group cross¬sectional survey. Journal of the American Geriatrics Society, vol. 57 (9), pp. 1620-1627.
Eriksson S. (2010). Developments in dementia strategy. International Journal of Geriatric Psychiatry, vol. 25 (9), pp. 885-886.
Woods B. (2010) Invited commentary on: Non-pharmacological interventions in dementia. Advances in Psychiatric Treatment, vol. 10, pp. 178-179.
Maruta N.A. (2019). Ranneye vmeshatelstvo pri dementsii: problemy i resheniya [Early intervention for dementia: problems and solutions]. Ukrayinskyy medychnyy chasopys - Ukrainian medical journal, https://www.umj.com.ua/wp/wpcontent/uploads/2019/04/Cognit.pdf?upload [in Russian].
Mishchenko T.S. (2014). Sosudistaya dementsiya (evolyutsiya vzglyadov na problemu) [Vascular dementia (evolution of views on the problem)]. Ukrains'kiy visnik psikhonevrologi - Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 22, № 1 (78), pp. 5-10. [in Russian].
Mukadam N., Cooper C., Livingston G. (2011). A systematic review of ethnicity and pathways to care in dementia. International Journal of Geriatric Psychiatry, vol. 26, pp. 12-20.
Levin O.S. (2014). Diagnostika i lecheniye dementsii v klinicheskoy praktike [Diagnosis and treatment of dementia in clinical practice]. M.: MEDpress-inform, 256 p. [in Russian].
Suvorova I.A. (2011). Sosudistaya dementsiya: klinicheskoye techeniye, faktory riska, differentsirovannaya terapiya [Vascular dementia: clinical course, risk factors, differentiated therapy]. Doktor’s thesis. 14.01.11. Irkutsk [in Russian].
Koch T., Iliffe S. (2010). Rapid appraisal of barriers to the diagnosis and management of patients with dementia in primary care: a systematic review. BMC Family Practice, vol. 11 (52), pp. 1-8.
Teri L., McKenzie G.L., Pike K.C., Farran C.J. et al. (2010). Staff training in assisted living: evaluating treatment fidelity. International Journal of Geriatric Psychiatry, vol.18, pp. 502-509.
Lustenberger I., Schupbach B., Von Gunten A., Mosimann U. (2011). Psychotropic medication use in Swiss nursing homes. Swiss Medical Weekly, vol. 141, w13254.
Dua T., Barbui C., Clark N., Fleischmann A., Poznyak V. (2011). Evidence-based guidelines for mental, neurological, and substance use disorders in low - and middle-income countries: Summary of WHO recommendations. PLoS Medicine, vol. 8 (11), e1001122.
Low L.F., Anstey K.J., Lackersteen S.M., Camit M., Harrison F. et al. (2010). Recognition, attitudes and causal beliefs regarding dementia in Italian, Greek and Chinese Australians. Dementia and Geriatric Cognitive Disorders, vol. 30 (6), pp. 499-508.
Reisberg B., Auer S.R., Monteiro I.M. (1996). Behavioral pathology in Alzheimer's disease (BEHAVE-AD) rating scale. Int. Psychogeriatr., vol. 8 (3), pp. 301-308.
Havrylyuk A.O. (2016). Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) ta paliatyvnoyi medychnoyi dopomohy. Dementsiya [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) and palliative care. Dementia]. K., 57 p. [in Ukrainian].
Lutova N.B. (Eds.) et al. (2007). Metod prohnozyrovanyya medykamentoznoho komplayensa v psykhyatryy: metodycheskye rekomendatsyy [A method for predicting drug compliance in psychiatry: guidelines]. NYPNY ym. VM Bekhtereva: SPb., 24 p. [in Russian]
Antomonov M.Yu. (2006) Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. Kiyev, 556 p. [in Russian].