Когнітивні порушення у хворих на змішану деменцію різного ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами
Том 84 № 3 (2019), Психіатрія, наркологія та медична психологія
Том 84 № 3 (2019)

Когнітивні порушення у хворих на змішану деменцію різного ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами

Психіатрія, наркологія та медична психологія
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.07
Опубліковано August 21, 2020
К.В. Шевченко-Бітенський
ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», м. Одеса
https://orcid.org/0000-0003-4572-3539
PDF

Ключові слова

змішана деменція
діагностика
галюцинаторно-параноїдні розлади
когнітивні дисфункції

Як цитувати

Шевченко-Бітенський, К. (2020). Когнітивні порушення у хворих на змішану деменцію різного ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами . Експериментальна і клінічна медицина, 84(3), 46-53. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.07
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

У дослідженні взяли участь 72 пацієнти зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами (основна група) та 61 пацієнт зі змішаною деменцією помірного та тяжкого ступеня вираженості, без психотичних розладів (контрольна група). Доведено, що пацієнти основної групи характеризувались більш вираженими когнітивними порушеннями. У хворих зі змішаною деменцією помірного ступеня вираженості превалюють розлади мислення переважно психотичного генезу, а у хворих зі змішаною деменцією тяжкого ступеня вираженості, ускладненою психозом, виявлена висока частота когнітивних порушень праксису, гнозису, уваги, мови, читання та орієнтації
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.07
PDF

Посилання

Mishchenko T.S. (2017). Kognitivnyye narusheniya v praktike semeynogo vracha (aktual’nost’ problemy, faktory riska, patogenez, vozmozhnosti lecheniya i profilaktiki) [Cognitive impairment in the practice of a family doctor (urgency of the problem, risk factors, pathogenesis, treatment and prevention options)]. Semeynaya meditsina – Family medicine, № 1, pp. 21–25 [in Russian].

Gimoyan L.G., Silvanyan G.G. (2013). Narusheniye kognitivnykh funktsiy: aktual’nost’ problemy, faktory riska, vozmozhnosti profilaktiki i lecheniya [Cognitive impairment: the urgency of the problem, risk factors, the possibility of prevention and treatment]. Arkhiv vnutrenney meditsiny – Archive of Internal Medicine, № 2 (10), pp. 35–40 [in Russian].

Zilkens R.R., Bruce D.G., Duke J. et al. (2014). Severe psychiatric disorders in midlife and risk of dementia in late-life (age 65–84 years): a population based case-control study. Curr. Alzheimer Res., vol. 11, pp. 681–693.

Maruta N.A., Potapov A.A., Mudrenko I.G., Sotnikov D.D. (2018). Kliniko-psikhopatologicheskiye osobennosti bol’nykh s suitsidal’nym povedeniyem pri smeshannoy forme dementsii [Clinical and psychopathological characteristics of patients with suicidal behavior in a mixed form of dementia]. Psikhiatriya, psikhoterapiya i klinicheskaya psikhologiya. Ukraina – Belarus: OOO «Izdatel’skiy dom «Professional’nyye izdaniya», vol. 8, № 1, pp. 46–59 [in Russian].

The epidemiology and impact of dementia: current state and future trends. Geneva: World Health Organization; 2015 (document WHO/MSD/MER/15.3; http://www.who.int/mental_health/neurology/dementia/dementia_thematicbrief_epidemiology.pdf).

Mezhdunarodnaya organizatsiya po bolezni Al’tsgeymera i Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya. «Dementsiya: prioritet obshchestvennogo zdravookhraneniya». Zheneva: Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya [International Alzheimer’s Organization and the World Health Organization. “Dementia: a public health priority.” Geneva: World Health Organization]; 2012. Retrieved from http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/75263/14/9789244564455_ru.pdf?ua=1.

Maruta N.O. (2017). Ovladeniye obnovlennoy sistemoy diagnosticheskikh podkhodov i kriteriyev DSM-5: vozmozhnosti dlya spetsialistov, rabotayushchikh v sfere psikhicheskogo zdorov’ya [Mastering the updated system of diagnostic approaches and criteria DSM-5: opportunities for professionals working in the field of mental health]. Psikhiatriya, psikhoterapiya i kdlinicheskaya psikhologgiya – Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology, vol. 8, № 1, pp. 92–103 [in Russian].

Chukhlovina M.L. (2010). Dementsiya: diagnostika i lecheniye [Dementia: diagnosis and treatment]. Sankt-Peterburg: Piter. 266 p. [in Russian].

Azermai M. (2015). Dealing with behavioral and psychological symptoms of dementia: a general overview. Psychol. Res. Behav. Manag., vol. 8, pp. 181–185.

Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. (1975). “Mini-mental state”. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J. Psychiatr. Res., vol. 12 (3), pp. 189–198.

Nasreddine Z.S., Phillips N.A., Bedirian V. et al. (2005). The Montreal Cognitive Assessment MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. J. Am. Geriatr. Soc., vol. 53 (4), pp. 695–699.