Зміни субпопуляційного складу лімфоцитів після променевого лікування хворих на рак тіла матки з ожирінням
Том 79 № 2–3 (2018), Теоретична і експериментальна медицина
Том 79 № 2–3 (2018)

Зміни субпопуляційного складу лімфоцитів після променевого лікування хворих на рак тіла матки з ожирінням

Теоретична і експериментальна медицина
Опубліковано July 9, 2020
П.П. Сорочан
Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України
І.A. Громакова
Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України
Н.Е. Прохач
Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України
О.В. Кузьменко
Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України
І.С. Громакова
Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України
PDF

Ключові слова

субпопуляційний склад лімфоцитів
рак тіла матки
ожиріння

Як цитувати

Сорочан, П., Громакова, І., Прохач, Н., Кузьменко, О., & Громакова, І. (2020). Зміни субпопуляційного складу лімфоцитів після променевого лікування хворих на рак тіла матки з ожирінням. Експериментальна і клінічна медицина, 79(2–3), 61-65. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/409
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Проаналізовано зміни субпопуляційного складу лімфоцитів у онкологічних хворих з ожирінням після променевого лікування. Ще до лікування у всіх хворих з ожирінням виявлено підвищене співвідношення СD4+/CD8+ у порівнянні з хворими з нормальною масою, а хворі з ожирінням 3-го ступеня мали збільшену відносну кількість NKT-клітин і зменшену відносну кількість СD19+-лімфоцитів. Після променевого лікування у хворих з ожирінням відмічено зростання відносної кількості СD3+-лімфоцитів і подальше збільшення співвідношення СD4+/CD8+. У хворих з ожирінням після лікування відмічено також більший дефіцит абсолютної кількості NK-клітин, що може впливати на збільшення ризику інфекційних ускладнень протипухлинного лікування у цих хворих.
PDF

Посилання

Zhang Y., Liu H., Yang S., Zhang J., Qian L., Chen X. (2014). Overweight, obesity and endometrial cancer risk: results from a systematic review and meta-analysis. Int. J. Biol. Markers, vol. 29, № 1, pp. e21– e29.

Iyengar N.M., Gucalp A., Dannenberg A.J., Hudis C.A. (2016). Obesity and cancer mechanisms: tumor microenvironment and inflammation. J. Clin. Oncol, vol. 34, № 35, pp. 4270–4276.

Himbert C., Delphan M., Scherer D., Bowers L.W., Hursting S., Ulrich C.M. (2017). Signals from the adipose microenvironment and the obesity-cancer link-A systematic review. Cancer Prev Res (Phila), Sep; vol. 10 (9), pp. 494–506.

Dandapani S.V., Zhang Y., Jennelle R., Lin Y.G. (2015). Radiation-sociated toxicities in obese women with endometrial cancer: more than just BMI? Scientific World J, vol. 2015, Article ID 483208.

Satoh M., Iwabuchi K. (2018). Role of natural killer T cells in the development of obesity and insulin resistance: insights from recent progress. Front. Immunol, vol. 9, Article ID 1314.

Crowe N.Y., Uldrich A.P., Kyparissoudis K., Hammond K.J., Hayakawa Y., Sidobre S., Keating R. et al. (2003). Glycolipid antigen drives rapid expansion and sustained cytokine production by NK T cells. J. Immunol, vol. 171, № 8, pp 4020–4027.

Chang D.H., Osman K., Connolly J., Kukreja A., Krasovsky J., Pack M. (2005). Sustained expansion of NKT cells and antigen-specific T cells after injection of alpha-galactosyl-ceramide loaded mature dendritic cells in cancer patients. J. Exp. Med. vol. 201, № 9, pp. 1503–1517.

Van der Weerd K., Dik W.A., Schrijver B., Schweitzer D.H., Langerak A.W., Drexhage H.A. et al. (2012). Morbidly obese human subjects have increased peripheral blood CD4+ T cells with skewing toward a Treg- and Th2-dominated phenotype. Diabetes, vol. 61, № 2, pp. 401–408.