Дослідження складу мікробіоти шкіри та аналіз її антибіотикорезистентності у хворих на алергодерматози
Том 78 № 1 (2018), Дерматологія
Том 78 № 1 (2018)

Дослідження складу мікробіоти шкіри та аналіз її антибіотикорезистентності у хворих на алергодерматози

Дерматологія
Опубліковано July 6, 2020
Я.Ф. Кутасевич
ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України"
С.К. Джораєва
ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України"
В.Ю. Мангушева
ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України"
PDF (Русский)

Ключові слова

алергодерматози
мікробіоценоз шкіри
структура мікробного пейзажу шкіри
антибіотикорезистентність мікроорганізмів

Як цитувати

Кутасевич, Я., Джораєва, С., & Мангушева, В. (2020). Дослідження складу мікробіоти шкіри та аналіз її антибіотикорезистентності у хворих на алергодерматози. Експериментальна і клінічна медицина, 78(1), 101-107. вилучено із https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/384
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Стафілококова компонента є найбільш представленою складовою мікробіоценозу шкіри і може брати участь у розвитку та обтяженні перебігу алергодерматозів. У хворих на атопічний дерматит у якісному та кількісному співвідношенні переважав S. aureus, що свідчить про порушення колонізаційної резистентності шкіри та проявляється у заміщенні екологічної ніші сапрофітних мікроорганізмів умовно-патогенними видами. Скринінг антибіотикочутливості вилучених лабораторних штамів стафілококів виявив циркуляцію як полірезистентних, так і штамів з екстенсивною резистентністю. Загальна кількість MRSA- та MR–CNS-штамів склала 33,3%.
PDF (Русский)

Посилання

Katunina O.R., Rezaikina, A.V. (2009). Sovremennyie predstavleniia ob uchastii kozhi v immunyh protsessah [Current presentation about skin participation in immunological processes]. Vestnik dermatolohii i venerolohii – Herald of dermatology and venerology. 2: 39–46. [in Russian].

Kutasevich Ya.F. (2002). Sovremennyi vzgliad na problemu psoriaza [Current opinion on psoriasis problem]. Dermatolohiia i venerolohiia Dermatology and venerology. 2: 3–10. [in Russian].

Lutina Ye.I., Manerov, F.K. (2004). K voprosu ob epidemiolohii allerhicheskih zabolevanii [In question about epidemiology of allergic diseases]. Allerholohiia – Allergology. 4: 55–57. [In Russian].

Mokronosova M.A. (2003). Vliianie Staphylococcus aureus na techenie atopicheskoho dermatita [Staphylococcus aureus influence from atopic dermatitis duration]. Allerholohiia – Allergology. 1: 46–50. [in Russian].

Tekucheva, L.B., Zaytseva, E.V., Arzumanyan, V.G., Temper, M.R. (2006). Monitoring staphilikokkovoy microflory rozhi u bolnyh atopicheskim dermatitom [Skin staphylococci microflora monitoring from patients with atopic dermatitis]. Vestnik dermatology and venerology, 2, 39-46.

Orkin, V.F., Olehnovich, R.M. (2002). Microbnaya eczema (klinika, patogenez, lechenie) [Microbial eczema (clinic, pathogenesis, traetment)]. Journal of dermavenerology and kosmetology, 2, 24-26.

Ozkaya, E. (2005). Adult–onset atopic dermatitis. J Am Acad Dermatol., 52, 579-582.

Belyaev, G.M. (2012). Sovremenniye aspekty patogeneza allergodermatozov (po dannym literatury i opytu avtora) [Modern aspekts of allergic dermatoses pathogenesis (according to literature and author experience)]. Dermatology and venerology, 2(56), 7–26.

Bolotnaya, L.A. (2014). Terapevticheskaya korrektsiya intoksikatsii u bolnyh s hronicheskimi vospalitelnymi dermatozami [Therapeutic correction of the intoxication in patients with chronic inflammatory dermatoses]. Ukrainian journal of dermatology, venerology, cosmetology, 3(54), 11-15

Dzhoraeva, S.K., Goncharenko, V.V., Schegolyeva, E.V.,Scherbakova, Y.V., Bezruchenko, A.A. (2015). Sklad ta funktsii mikrobiotsenoziv riznyh biotopiv makroorganizmu ta klinichna znachimist ih porushen [Composition and functions microbiocenosis of different macroorganism biotope and clinical significance of their disturbances] Dermatology and venerology, 2 (68),5 – 19.

Boguniewicz, M., Leung, D.Y. (2011). Atopic dermatitis: a disease of altered skin barrier and immune dysregulation. Immunol. Rev., 242(1), 233-246.

Perlamutrov, Yu.N., Olhovskaya, K.B. (2010). Atopicheskiy dermatit: etiopatogeneticheskye aspekty, klinicheskie osobennosti techeniya [Atopic dermatitis: etiopathogenical aspects clinical particularity]. Plastic surgery and cosmetology, 4, 643-648.

Ellis, C., Luger, G. (2003). International consensus confreres on Atopic dermatitis II (ICCAD II). Clinical update and current treatment strategies. Br J Dermatol, 148, 3–10.

Belousova, T.A., Goryachkina, M.A., Katranova, D.G. (2013). Osobennosti microbiotsenoza kozhi u bolnih allergodermatozami: problema vibora napuzhnoy terapii [Skin microbiocenose peculiarities with patients of allergic dermatoses: problems of external therapy choice]. Clinical dermatology and venerology, 11(3), 107-112.

Prikaz № 535 MZ SSSR ot 22.04.1985 “Ob unifikatsii mikrobiologicheskih (bakteriologicheskih) metodov issledovaniya, primenyaemih v kliniko–diagnosticheskih laboratoriyah lechebno–profilakticheskih uchrezhdeniy”

Sergeyev A.YU., G.N.Burtseva ,Sergeyev V.YU.(2014). Stafilokokkovaya kolonizatsiya kozhi, antibiotikorezistentnost' i protivomikrobnaya terapiya pri rasprostranennykh dermatozakh [Staphylococcal colonization of the skin, antibiotic resistance and antimicrobial therapy for advanced dermatoses] Immunopathology, Immunology, Infectology, 4, 32 -45.

Nakaz № 167 MOZ Ukrainy vid 05.04.2007 “Pro zatverdzhennya metodychnyh vkazivok “Vyznachennya chutlyvosti mikroorganizmiv do antymikrobnyh preparativ”