Функціональний стан ферментативної активності й кардіоспецифічних маркерів при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла
Том 82 № 1 (2019), Інтенсивна терапія
Том 82 № 1 (2019)

Функціональний стан ферментативної активності й кардіоспецифічних маркерів при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла

Інтенсивна терапія
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.01.07
Опубліковано July 1, 2020
В.В. Кучерявченко
Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0001-9360-8258
Ю.В. Волкова
Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0002-6248-3576
К.Ю. Шарлай
Харківський національний медичний університет
https://orcid.org/0000-0002-1930-8289
PDF

Ключові слова

кардіоспецифічні маркери
травматична хвороба
системний багатофакторний аналіз
підвищений індекс маси тіла
політравма

Як цитувати

Кучерявченко, В., Волкова, Ю., & Шарлай, К. (2020). Функціональний стан ферментативної активності й кардіоспецифічних маркерів при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла. Експериментальна і клінічна медицина, 82(1), 43-48. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.01.07
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Метою нашої роботи був аналіз функціонального стану ферментативної активності й кардіоспецифічних маркерів при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла за допомогою системного багатофакторного аналізу. Аналіз математичних моделей стану ферментативної активності й кардіоспецифічних маркерів у всіх групах хворих визначив, що досліджуваний процес носить закономірний характер з періодами нестабільності стану серцево-судинної системи у відповідь на отримані ушкодження тим виразніше, чим більше у пацієнтів індекс маси тіла на момент надходження до стаціонару.
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.01.07
PDF

Посилання

Grunau B.E., Pourvali R., Wiens M.O., Levin A., Li J., Grafstein E., et al. (2014). Characteritics and thirty day out comes of emergency department patients with elevated creatinekinase. Acad Emerg Med., vol. 21 (6), pp. 631–636.

Matveeva S.A., Matveeva I.V. (2016). Laktatdegidrogenaza i glyukoza krovi: osobennosti vzaimosvyazey u muzhchin s ishemicheskoy boleznyu serdtsa i saharnyim diabetom 2 tipa [Lactate dehydrogenase and blood glucose: features of interconnections in men with coronary heart disease and type 2 diabetes]. Yevraziyskiy kardiologicheskiy zhurnal – Eurasian heart journal, vol. 2, pp. 102–103 [in Russian].

Chernyavska I.V. (2015). Profil chynnykiv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoryuvan pry ishemichniy khvorobi sertsya v osib iz normalnym i porushenym vuhlevodnym obminom [A profile of risk factors for cardiovascular diseases in coronary heart disease in individuals with normal and abnormal carbohydrate metabolism]. Mizhnarodnyy endokrynolohichnyy zhurnal – International Endocrinology Journal. vol. 8 (72), pp. 83–87 [in Ukrainian].

Parahonskiy A.P. (2015). Patogenez klinicheskih proyavleniy sindroma endogennoy intoksikatsii [Pathogenesis of clinical manifestations of endogenous intoxication syndrome]. Zametki uchenogo – Scientist notes, vol. 1, № 1-1 (1), pp. 188–195 [in Russian].

McCommis K. S., Chen Z., Fu X., McDonald W.G., Colca J.R., Kletzien R.F et al. (2015). Loss of mitochondrial pyruvate carrier 2 in the liver leads to defects in gluconeogenesis and compensation via pyruvate alanine cycling. CellMetab., vol. 22, pp. 682–694.

Han T.S., Lean M.Ej. (2016). A clinical perspective of obesity, metabolic syndrome and cardiovascular disease. Cardiovascular Disease, vol. 5, рр. 1–13.

HrustalYov V.V. (2015). Ispolzovanie aktivnosti laktatdegidrogenazyi v klinicheskoy diagnostike [Use of lactate dehydrogenase activity in clinical diagnosis]. Molodoy uchenyiy – Young scientist, vol. 7, pp. 40-42. URL https://moluch.ru/archive/87/17010/.