Ключові слова
ментальне здоров'я
роль медичної сестри
анкетування
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. У статті досліджується роль медичної сестри як ключового суб’єкта моніторингу ментального здоров'я співробітників Міністерства внутрішніх справ України в межах комплексної реабілітації. Специфіка діяльності персоналу силових структур пов’язана з тривалим перебуванням у кризових умовах, високим рівнем вітальної загрози та екстремальними психоемоційними навантаженнями. Це зумовлює необхідність впровадження реабілітації, де медсестринський моніторинг виступає інструментом ранньої діагностики та корекції посттравматичних станів.
Мета. Визначити дієву роль медичної сестри у системі моніторингу психоемоційного стану поранених співробітників Міністерства внутрішніх справ України.
Матеріали та методи. Проведено проспективне інтервенційне дослідження. Для скринінгової оцінки психоемоційного стану розроблено «Анкету тривожних розладів», що містить 11 запитань (7 для оцінки генералізованої тривоги, 4 – для симптомів посттравматичних стресових розладів). Кожне запитання оцінювалося від 0 до 3 балів (загальна сума 0–33). Анкетування проводилося двічі (на початку та після реабілітації) в умовах анонімності та довірчого контакту з медичною сестрою. Порівняння результатів першого та другого анкетування виконано за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона для зв’язаних вибірок. Рівень статистичної значущості встановлено як p<0,05. Дослідження виконано в межах магістерської роботи першого автора.
Етика дослідження. Дослідження відповідало стандартам Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024). Всі пацієнти підписали інформовану згоду.
Результати. На початку реабілітації інтегральний показник тяжкості змішаної тривожно-посттравматичної симптоматики становив [21,3±0,5] бала (помірний рівень). Після реабілітації показник знизився до [11,4±0,6] бала (легкий рівень; p<0,05). Лише 20 % пацієнтів мали помірний рівень симптомів, ще 20 % не мали ознак симптоматики. Довірчий контакт із медсестрою дозволив нівелювати захисні бар'єри.
Висновки. Медична сестра завдяки неформальному та постійному контакту з пацієнтом володіє високим рівнем довіри, що дозволяє здійснювати «прихований» психоемоційний моніторинг. Розроблена анкета є доцільним інструментом первинної діагностики, чутливим до динаміки стану.
Ключові слова: реабілітація, ментальне здоров'я, роль медичної сестри, анкетування.
Посилання
Angehrn A, Teale Sapach MJN, Ricciardelli R, MacPhee RS, Anderson GS, Carleton RN. Sleep Quality and Mental Disorder Symptoms among Canadian Public Safety Personnel. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(8):2708. DOI: 10.3390/ijerph17082708. PMID: 32326489.
Carleton RN, Afifi TO, Turner S, Taillieu T, Vaughan AD, Anderson GS, et al. Mental health training, attitudes toward support, and screening positive for mental disorders. Cogn Behav Ther. 2020;49(1):55-73. DOI: 10.1080/16506073.2019.1575900. PMID: 30794073.
Sushchenko LP, Demchenko MO, Bobrovnyk LP. Peculiarities of physical culture and sports rehabilitation of combat participants with traumatic brain injury. Scientific Journal of Drahomanov Ukrainian State University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports). 2024;3К(176):470-3. DOI: 10.31392/UDU-nc.series15.2024.3K(176).104. [In Ukrainian].
Schulz-Heik RJ, Poole JH, Dahdah MN, Sullivan C, Date ES, Salerno RM, et al. Long-term outcomes after moderate-to-severe traumatic brain injury among military veterans: Successes and challenges. Brain Inj. 2016;30(3):271-9. DOI: 10.3109/02699052.2015.1113567. PMID: 26853377.
Law of Ukraine No.1053-IX of 3 Dec 2020 "On Rehabilitation in the Healthcare Sector", in force of 20 Mar 2026. Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine. Legislation of Ukraine. [Internet]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20 [in Ukrainian].
Borysova OO. Psychorehabilitation of military personnel, combat participants, and their family members: a textbook. Odesa: South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky; 2024. 243 p. [In Ukrainian].
Ushakova IM. Psychoprovision of acute stress disorders in employees of the State Emergency Service of Ukraine during the war. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology. 2022;(2):95-9. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2022.2.19. [In Ukrainian].
Shvets AV, Horishna OV, Deputat YM, Rychka OV, Zhaldak AY, Kikh AY. Prognostic assessment of the need for medical rehabilitation among military officers of the Armed Forces of Ukraine based on the structure of their combat trauma. Ukrainian Journal of Military Medicine. 2022;3(3):110-7. Available at: https://www.researchgate.net/publication/364520115 [in Ukrainian].
Spitzer RL, Kroenke K, Williams JB, Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Arch Intern Med. 2006;166(10):1092-7. DOI: 10.1001/archinte.166.10.1092. PMID: 16717171.
Stadnik AV, Melnyk YuB. Generalized Anxiety Disorder Questionnaire: Methodological manual. Kharkiv: KHOGOKZ; 2025. 12 p. DOI: 10.26697/sri.krpoch/stadnik.melnyk.1.2025. [In Ukrainian].
Vityaz PH. Psychological features of anxiety manifestation in military personnel in wartime conditions. [Master's thesis, specialty 053 – Psychology]. Vinnytsia: Vasyl' Stus Donetsk National University; 2025. 137 p. [In Ukrainian].
Berkhout C, Berbra O, Favre J, Collins C, Calafiore M, Peremans L, Van Royen P. Defining and evaluating the Hawthorne effect in primary care, a systematic review and meta-analysis. Front Med (Lausanne). 2022;9:1033486. DOI: 10.3389/fmed.2022.1033486. PMID: 36425097.
Paradis E, Sutkin G. Beyond a good story: from Hawthorne Effect to reactivity in health professions education research. Med Educ. 2017;51(1):31-9. DOI: 10.1111/medu.13122. PMID: 27580703.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.