Характеристика психосоматичного статусу жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді та ефективність його корекції засобами фізичної терапії
PDF

Ключові слова

реабілітація
абдомінальне пологорозрішення
ендопротез суглоба нижніх кінцівок

Як цитувати

Данильченко , С., & Канигіна , С. (2023). Характеристика психосоматичного статусу жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді та ефективність його корекції засобами фізичної терапії. Експериментальна і клінічна медицина, 92(2). https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.2.dak

Анотація

In press

Метою дослідження була оцінка ефективності розробленої програми фізичної терапії за динамікою показників, що характеризують психосоматичний статус жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин. Контрольну групу склали 19 жінок без ендопротезів суглобів нижніх кінцівок. Основну групу склали 9 жінок через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Були застосовані терапевтичні вправи; функ­ціональне тренування, proprioceptive neuromuscular facilitation; масаж нижніх кінцівок, спини. Були враховані рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину, та з наявністю ендопротеза; відповідно були створені безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Були визначені показники фізичного (кистьова та станова динамометрія, проба PWC170) та психоемоційного (Единбурзька шкала післяпологової депресії, ЕШПД) статусу. При первинному обстеженні у жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом виявлено погіршення психосоматичного статуту – м’язову слабкість (за результатами динамометрії), низьку фізичну працездатність (за PWC170), психоемоційне пригнічення (за ЕШПД). Покращення результату станової динамометрії та індексу станової сили при повторному обстеженні в контрольній групі становило відповідно 14,7 % та 9,9 %, в основній групі – 27,2 % та 21,7 %. Сила китиці не змінилась в обох групах жінок порівняно з первинним обстеженням. Фізична працездатність за результатами PWC170 у жінок контрольної групи покращилась на 13,45 %, основної групи – 41,5 %. У конт­рольній групі покращення психоемоційного статусу за ЕШПД в контрольній групі становило 32,9 %, в основній групі – 38,8 %.  За результатами дослідження був зроблений висновок, що засоби фізичної терапії доцільно призначати у комплексному відновленні жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом, які перенесли кесарів розтин, для зменшення м’язової слабкості, збільшення працездатності, покращення психоемоційного статусу.

Ключові слова: реабілітація, абдомінальне пологорозрішення, ендопротез суглоба нижніх кінцівок.

https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.2.dak
PDF

Посилання

Sierra RJ, Trousdale RT, Cabanela ME. Pregnancy and childbirth after total hip arthroplasty. J Bone Joint Surg Br. 2005;87(1):21-4. DOI: 10.1302/0301-620x.87b12.16914. PMID: 15686232.

Oliviero A, Aicale R, Maffulli N. Pregnancy and parturition after hip arthroplasty. Surgeon. 2022;20(6):378-82. DOI: 10.1016/j.surge.2021.12.012. PMID: 35151600.

Kuitunen I, Artama M, Eskelinen A, Skytta ET, Huhtala H, Uotila J. Pregnancy outcome in women after total hip replacement: A population-based study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;238:143-7. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2019.05.020. PMID: 31136883.

Lally L, Mandl LA, Huang WT, Goodman SM. Pregnancy Does Not Adversely Affect Postoperative Pain and Function in Women With Total Hip Arthroplasty. J Clin Rheumatol. 2015;21(6):323-5. DOI: 10.1097/RHU.0000000000000286. PMID: 26308354.

Giampreti A, Bacis G. Metal-on-metal hip prosthesis in pregnancy. Clin Toxicol. 2021;59(1):83-4. DOI:10.1080/15563650.2020.1783449. PMID: 32588665.

Grulli F, Lonati D, Ronchi A, Perotti F, Spinillo A, Locatelli CA. Management of high concentrations of cobalt and chromium in blood due to metal-on-metal hip arthroplasty in a pregnant woman. Clin Toxicol. 2021;59(1):72-3. DOI:10.1080/15563650.2020.1757694. PMID: 32336162.

Kuravska YuV, Aravitska MG. Еffectiveness of recovery of the psycho-emotional and physical status of women who have suffered a caesarean section by means of physical therapy. Art of Medicine. 2022;1(21):50-5. DOI: 10.21802/artm.2022.1.21.50. [In Ukrainian].

Kuravska Yu, Aravitska M, Churpiy I, Fedorivska L, Yaniv O. Efficacy of correction of pelvic floor muscle dysfunction using physical therapy in women who underwent Caesarean section. J Phys Educ Sport. 2022;22(3):715-23. DOI: 10.7752/jpes.2022.03090.

Aravitska MG, Duma ZV, Sheremeta LM, Danylchenko SI, Bila AA. Еffectiveness of physical therapy for the correction of limitation of life due to combined low back pain and pelvic girdle pain in women with dorsopathy of pregnancy in the postpartum period. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport. 2022;7(1):226-32. DOI: 10.26693/jmbs07.01.228. [In Ukrainian].

Cox JL, Holden JM, Sagovsky R. Detection of postnatal depression. Development of the 10-item Edinburgh Postnatal Depression Scale. Br J Psychiatry. 1987;150:782-6. DOI: 10.1192/bjp.150.6.782. PMID: 3651732.

Iwanowicz-Palus G, Marcewicz A, Bien A. Analysis of determinants of postpartum emotional disorders. BMC Pregnancy Childbirth. 2021;21(1):517. DOI: 10.1186/s12884-021-03983-3. PMID: 34284727.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.