Ключові слова
медико-соціальні фактори ризику
психологічні фактори ризику
кліматичні фактори ризику
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження було визначення поширеності основних груп факторів ризику (ФР) розвитку мозкових інсультів (МІ) серед дорослого населення. Було обстежено 500 пацієнтів 19–91 років, які отримували реабілітаційні заходи на базі клінічного санаторію «Роща» та «Курорт Березівські мінеральні води». Пацієнтів розділили на дві групи: до основної (ОГ) увійшло 300 пацієнтів з МІ а анамнезі, до контрольної (КГ) – 200 осіб без серцево-судинних звороб. Середній вік хворих ОГ становив (56,66±9,90) років, середній вік в КГ – (57,16±10,79) років. Дослідження було проведено методом анкетування за авторською анкетою встановлення ФР розвитку МІ. Медико-статистичний аналіз був проведений непараметричними методами. Імовірність відмінностей визначали за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Порогове значення рівня ймовірності було встановлено на рівні р=0,05. При проведенні дослідження достовірно визначено вагомі порушення харчової поведінки серед осіб ОГ, які характеризувалися значним та надмірним вживанням їжі і недотриманням режиму харчування. Вірогідно констатовано значний відсоток осіб ОГ, які зазнавали дію надмірного стресу щодня (20,0 %), 1–2 рази на тиждень (21,3 %) або рідше (36,3 %). Визначено вірогідну поширеність погіршення самопочуття на зміну погодних умов у осіб ОГ із вірогідно значними перепадами артеріального тиску. Зафіксовані вірогідні проблеми зі сном (його нестачу, неспокійність, проблеми засинання, безсоння та погані сновидіння). Таким чином, були визначені найбільш вагомі ФР розвитку МІ, які були згруповані в п’ять груп: медико-біологічні некеровані, медико-біологічні керовані, медико-соціальні, психологічні та кліматичні з режимом дня.
Ключові слова: медико-біологічні фактори ризику, медико-соціальні фактори ризику, психологічні фактори ризику, кліматичні фактори ризику.
Посилання
Noncommunicable diseases. WHO, 2018. [Internet]. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases [accessed 20 Dec 2021].
10 leading causes of death in the world. WHO, 2018. [Internet]. Available at: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death [accessed 20 Dec 2021].
Mishchenko TS, Chemer NM, Moskovko SP, Huk AP, Shulha OD, Flomin YuV, and others Assessment of the quality of stroke care in hospitals according to the data of the RES-Q registry. International neurological journal. 2020;16(1):10-6. DOI: 10.22141/2224-0713.16.1.2020.197325. [In Ukrainian].
Feigin VL. Anthology of stroke epidemiology in the 20-th and 21-st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. International J. of Stroke. 2019;14(3):223-37. DOI: 10.1177/1747493019832996. PMID: 30794102.
Saliba LJ, Maffett S. Hypertensive Heart Disease and Obesity: A Review. Heart Fail Clin. 2019;15(4):509-17. DOI: 10.1016/j.hfc.2019.06.003. PMID: 31472886.
Piche ME, Tchernof A, Després JP. Obesity Phenotypes, Diabetes, and Cardiovascular Diseases. Circ Res. 2020;126(11):1477-500. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.120.316101. PMID: 32437302.
Rychter AM, Ratajczak AE, Zawada A, Dobrowolska A, Krela-Kazmierczak I. Non-Systematic Review of Diet and Nutritional Risk Factors of Cardiovascular Disease in Obesity. Nutrients. 2020;12(3):814. DOI: 10.3390/nu12030814. PMID: 32204478.
Adair T, Lopez AD. The role of overweight and obesity in adverse cardiovascular disease mortality trends: an analysis of multiple cause of death data from Australia and the USA. BMC Med. 2020;18(1):199. DOI: 10.1186/s12916-020-01666-y. PMID: 32746822.
Johnson W, Onuma O, Owolabi M, Sachdev S. Stroke: a global response is needed. Bull. World Health Organ. 2016;94:634a. DOI: 10.2471/BLT.16.181636. PMID: 27708464.
Norrving B, Barrick J, Davalos A, Dichgans M, Cordonnier C, Guekht A, et al. Action Plan for Stroke in Europe 2018–2030. Eur Stroke J. 2018;3(4):309-36. DOI: 10.1177/239698731880871913. PMID: 31236480.
Feigin V, Norrving B, Sudlow CLM, Sacco RL. Updated Criteria for Population-Based Stroke and Transient Ischemic Attack Incidence Studies for the 21st Century. Stroke. 2018;49(9):2248-55. DOI: 10.1161/STROKEAHA.118.022161. PMID: 30355005.
WHO Selected adult risk factor trends. 2019. [Internet]. Available at: https://www.who.int/nmh/countries/ukr_en.pdf [accessed 20 Dec 2021].
Zhao M, Wang X, He M, Qin X, Tang G, Huo Y et al. Homocysteine and Stroke Risk: Modifying Effect of Methylenetetrahydrofolate Reductase C677T Polymorphism and Folic Acid Intervention. Stroke. 2017;48(5):1183-90. DOI: 10.1161/STROKEAHA.116.015324. PMID: 28360116.
Hauer AJ, Ruigrok YM, Algra A, van Dijk EJ, Koudstaal PJ, Luijckx GJ, et al. Age-Specific Vascular Risk Factor Profiles According to Stroke Subtype. J Am Heart Assoc. 2017;8;6(5):e005090. DOI: 10.1161/JAHA.116.005090. PMID: 28483775.
Howard VJ, Madsen TE, Kleindorfer DO, Judd SE, Rhodes JD, Soliman EZ, et al. Sex and Race Differences in the Association of Incident Ischemic Stroke With Risk Factors. JAMA Neurol. 2019;76(2):179-86. DOI: 10.1001/jamaneurol.2018.3862. PMID: 30535250.
Chen N, Li Y, Fang J, Lu Q, He L. Risk factors for malnutrition in stroke patients: A meta-analysis. Clin Nutr. 2019;38(1):127-35. DOI: 10.1016/j.clnu.2017.12.014. PMID: 29310894.
Madsen TE, Howard G, Kleindorfer DO, Furie KL, Oparil S, Manson JE, et al. Sex Differences in Hypertension and Stroke Risk in the REGARDS Study: A Longitudinal Cohort Study. Hypertension. 2019;74(4):749-55. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12729. PMID: 31405299.