Тривожні розлади у структурі стрес-асоційованих розладів у вимушених переселенців
PDF

Ключові слова

біосугестивна терапія
тривога
депресія
програми корекції

Як цитувати

Зеленська, К., & Толстая, Т. (2023). Тривожні розлади у структурі стрес-асоційованих розладів у вимушених переселенців. Експериментальна і клінічна медицина, 90(3), 64-69. https://doi.org/10.35339/ekm.2021.90.3.zet

Анотація

У сучасному світі тривога – невіддільна складова життя. Фізіологічна тривога – нор­мальна емоційна реакція на стрес, біологічна відповідь на загрозу. Тривога дозволяє вберегти себе і близьких від шкоди та підготуватися до значних подій, а також слугує важливим сигналом до активної дії у ситуації стресу. Вивчення та розуміння специфіки клінічної структури, діагностика, лікування та профілактика стрес-асоційованих розладів у осіб, які постраждали внаслідок бойових дій, є важливим соціальним та медичним питанням. Як показали результати дослідження, найчастіше пацієнти пред’являють скарги скаржились на такі симптоми: афект туги (нудьга, зневіра, смуток, сум), пригніченість настрою, відчуття напруженості, небезпеки і та скутості, труднощі у в адаптації у новому оточені, занепокоєння через дрібниці, дратівливість і нетерплячість, відсутність надії та перспектив, внутрішня напруга із неможливістю розслабитися, відчуття втрати контролю над своїм життям, нав’язливі страхи, розлади сну, психотравмуючі спогади, страхи та фіксація на суб’єктивно значущій негативній інформації щодо подій на окупованих територіях. У клінічній структурі постстресових розладів у обстежених пацієнтів ми зустріли: посттравматичний стресовий розлад (F43.1), розлади адаптації (пролонгована тривожно-депресивна реакція) (F43.21), тривожні розлади: генералізований тривожний розлад (F41.1) та панічний розлад (F41.0). Дані, які ми отримали, увійшли до основи роз­робки комплексної персоніфікованої програми корекції тривожних розладів та реабілітації вимушено переміщених осіб. Персоніфікована програма була розроблена з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.

Ключові слова: біосугестивна терапія, тривога, депресія, програми корекції.

https://doi.org/10.35339/ekm.2021.90.3.zet
PDF

Посилання

Maruta NО, Kalenska HYu, Fedchenko VYu. Psychological risk factors for mental disorders development in internally displaced persons. Lviv clinical bulletin. 2020;1(29):21-8. DOI: 10.25040/lkv2020.01.021. [In Ukrainian].

Verbitsky EJ, Evtushenko JО. Clinical, psychopathological and pathopsychological feature of reactive depression in the structure of non-psychotic mental stress-associated disorders in internally displaced persons from the Area Antiterrorist Operations in Lugansk region. Archives of psychiatry. 2016;22(2(85)):16-9. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2016_22_2_5 [In Ukrainian].

Lennard J. Global Overview 2015. People Internally Displaced by Conflict and Violence. Geneva: Internal Displacement Monitoring Centre, Norwegian Refugee Council. Available at: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf

Glagolych SY. Clinical and social features of maladaptive states among volunteers, whose work is related to the support of military men in ATO zone. Psychiatry, neurology, medical psychology. 2016;3(2(6)):69-76. Available at: https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/8331/7842 [In Ukrainian].

Druz OV, Syropyatov OG, Badyuk MI. Methodological recommendations for improving the treatment and rehabilitation of servicemen of the Armed Forces of Ukraine, who are involved in international operations to support peace and security, with post-traumatic stress disorder: methodological recommendations. Kyiv: MP Lesya; 2014. 54 p. [In Ukrainian].

Yuryeva LM, Shusterman TY, Likholetov EO. Non-psychotic psychiatric disorders in persons who have experienced psychosocial stress in terms of military conflict. Medicni perspektivi [Medical perspectives]. 2019;24(4):112-20. DOI: 10.26641/2307-0404.2019.4.189601. [In Ukrainian].

Markova MV, Kozyra PV. Post-stress maladaptive states against the background of social changes: analysis of the problem. Medical psychology. 2015;1(37):8-13. Available at: http://www.mps.kh.ua/archive/2015/1/2 [In Ukrainian].

Omelyanovych VYu. Social and family aspects of the diagnosis of "post-traumatic stress disorder" in military personnel after returning from the combat zone. Psychosomatics: Science and Practice. 2019;4(2):34-9. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psmgp_2019_4_1_6 [In Ukrainian].

Druz OV, Grynevich YuG, Chernenko IO. Complex of methods, procedures and algorithm of psychotherapy in the structure of differentiated programs of psychosocial rehabilitation of states of maladaptation in participants of local hostilities. European multi science journal. 2018;22:5-11. [In Ukrainian].