Ключові слова
реабілітаційні послуги
мобільні технології
позитивні та негативні аспекти
Як цитувати
Анотація
Дистанційна реабілітація – це інноваційний підхід, який дозволяє пацієнтам отримувати медичну підтримку та реабілітаційні послуги зручним і безпечним способом у власному домі або віддалено від медичного закладу. Дистанційна реабілітація може бути використана для широкого спектру медичних станів і проблем, включаючи фізичну терапію, реабілітацію після травм або операцій, управління болем, реабілітацію після інсульту, хвороби Паркінсона та інших неврологічних захворювань, пульмональну реабілітацію для хворих на хронічну обструктивну хворобу легень, а також психологічну підтримку та консультування. Цей підхід може включати в себе використання відеозв'язку, моніторингу фізіологічних показників, мобільних додатків та сенсорів для вимірювання прогресу та спостереження за пацієнтом. Дистанційна реабілітація виявляється особливо корисною в ситуаціях, коли пацієнтам важко або неможливо фізично відвідувати медичний заклад, наприклад, через обмеження в руховій активності, віддалені географічні розташування або епідеміологічні обставини. Дистанційна реабілітація має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні сторони: доступність – дозволяє пацієнтам отримувати потрібну допомогу незалежно від місцезнаходження; зручність – отримувати реабілітаційні послуги в зручний для них час і у зручному місці; вартість – може бути економічно вигіднішою, оскільки вона зменшує витрати на поїздки та проживання пацієнтів. Негативні сторони: відсутність прямого контакту; обмежені можливості – деякі види терапії, які вимагають керування або корекції з боку фахівця, можуть бути менш ефективними у віддаленому форматі; технологічні проблеми. Важливо враховувати ці позитивні та негативні аспекти дистанційної реабілітації при прийнятті рішення про її використання. Конкретні обставини і потреби пацієнта можуть впливати на ефективність цього підходу до реабілітації. Дистанційна реабілітація є перспективним напрямом в медицині, адже вона дозволяє підвищити доступність та зручність отримання реабілітаційних послуг для пацієнтів. Також вона може сприяти зменшенню навантаження на медичні заклади та зниженню витрат на організацію реабілітаційних програм.
Ключові слова: реабілітаційні технології, реабілітаційні послуги, мобільні технології, позитивні та негативні аспекти.
Посилання
Maceira-Elvira P, Popa T, Schmid AC, Hummel FC. Wearable technology in stroke rehabilitation: Towards improved diagnosis and treatment of upper-limb motor impairment. J. Neuroeng. Rehabil. 2019;16:1-18. DOI: 10.1186/s12984-019-0612-y. PMID: 31744553.
Porciuncula F, Roto AV, Kumar D, Davis I, Roy S, Walsh CJ, Awad LN. Wearable movement sensors for rehabilitation: A focused review of technological and clinical advances. J. Inj. Funct. Rehabil. 2018;10:S220-32. DOI: 10.1016/j.pmrj.2018.06.013. PMID: 30269807.
Rodgers MM, Alon G, Pai VM, Conroy RS. Wearable technologies for active living and rehabilitation: Current research challenges and future opportunities. J. Rehabil. Assist. Technol. Eng. 2019;6:2055668319839607. DOI: 10.1177/2055668319839607. PMID: 31245033.
Li C, Un KF, Mak PI, Chen Y, Munoz-Ferreras JM, Yang Z, Gomez-García R. Overview of recent development on wireless sensing circuits and systems for healthcare and biomedical applications. IEEE J. Emerg. Sel. Top. Circuits Syst. 2018;8:165-77. DOI: 10.1109/JETCAS.2018.2822684.
Dodakian L, McKenzie AL, Le V, See J, Pearson-Fuhrhop K, Quinlan EB, et al. Home-based telerehabilitation for post-stroke recovery. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2017 Oct-Nov;31(10-11):923-933. DOI: 10.1177/1545968317733818. PMID: 29072556
Laver KE, Adey-Wakeling Z, Crotty M, Lannin NA, George S, Sherrington C. Telerehabilitation services for stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2020;(1):Art.No.CD010255. DOI: 10.1002/14651858.CD010255.pub2/abstract. PMID: 32002991.
Tenforde AS, Hefner J, Wachs J, Iaccarino MA. Telehealth in Physical Medicine and Rehabilitation: A Narrative Review. PM&R. 2017;9(5):S51-8. DOI:10.1016/j.pmrj.2017.02.013. PMID: 28527504.
World Health Organization. Rehabilitation in Health Systems. Available at: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/rehabilitation-in-health-systems
Johansson T, Wild C. Telerehabilitation in stroke care – a systematic review. J Telemed Telecare. 2011;17(1):1-6. DOI: 10.1258/jtt.2010.100105. PMID: 21097560.
Cramer SC, Wolf SL, Adams JrHP, Chen D, Dromerick AW, Dunning K, et al. Stroke Recovery and Rehabilitation Research: Issues, Opportunities, and the National Institutes of Health StrokeNet. Stroke. 2017;48(3):813-9. DOI: 10.1161/STROKEAHA.116.015501. PMID: 28174324.
RCOT Informed Views. Royal College of Occupational Therapists [Internet]. Available at: https://www.rcot.co.uk/about-occupational-therapy/rcot-informed-views [accessed 20 Sep 2021].
Silver L. Smartphone Ownership Is Growing Rapidly Around the World, but Not Always Equally. Pew Research Center, 5 Feb 2019 [Internet]. Available at: https://www.pewresearch.org/global/2019/02/05/smartphone-ownership-is-growing-rapidly-around-the-world-but-not-always-equally/ [accessed on 20 Sep 2021].
Buttorff C, Ruder T, Bauman M. Multiple Chronic Conditions in the United States. USA: RAND Corporation, 2017. 28 p. Available at: http://www.rand.org/pubs/tools/TL221.html
Langhorne P, Bernhardt J, Kwakkel G. Stroke rehabilitation. Lancet 2011;277:1693-702. DOI: 10.1016/S0140-6736(11)60325-5.
Lin SH, Dionne TP. Interventions to improve movement and functional outcomes in adult stroke rehabilitation: Review and evidence summary. J. Particip. Med. 2018;10:e8929. PMID: 33052128.
Aceves-Fernandez MA. Artificial Intelligence: Applications in Medicine and Biology. London: Intech Open; 2019. 140 р.
Qian Q, Nam C, Rong W, Li W, Guo Z, Huang Y, et al. Robotic and neuromuscular electrical stimulation (NMES) hybrid system. In: Intelligent Biomechatronics in Neurorehabilitation. USA: Cambridge Academic Press: 2020. P. 147-66.
Monte-Silva K, Piscitelli D, Norouzi-Gheidari N, Batalla MAP, Archambault P, Levin MF. Electromyogram-related neuromuscular electrical stimulation for restoring wrist and hand movement in poststroke hemiplegia: A systematic review and meta-analysis. Neurorehabilit. Neural Repair. 2019;33:96-111. DOI: 10.1177/1545968319826053. PMID: 30704366.
Hameed HK, Hassan WZW, Shafie S, Ahmad SA, Jaafar H. A review on surface electromyography-controlled hand robotic devices used for rehabilitation and assistance in activities of daily living. J. Prosthetics Orthot. 2020;32:3-13. DOI: 10.1097/JPO.0000000000000277.
Mocan B, Mocan M, Fulea M, Murar M, Feier H. Home-Based Robotic Upper Limbs Cardiac Telerehabilitation System. 2022;19(18):11628. DOI: 10.3390/ijerph191811628. PMID: 36141899.
Liu C, Liang H, Ueda N, Li P, Fujimoto Y, Zhu C. Functional Evaluation of a Force Sensor-Controlled Upper-Limb Power-Assisted Exoskeleton with High Backdrivability. Sensors. 2020;20:6379. DOI: 10.3390/s20216379. PMID: 33182271.
Chaparro-Rico BDM, Cafolla D, Castillo-Castaneda E, Ceccarelli M. Design of arm exercises for rehabilitation assistance. J. Eng. Res. 2020;8:203-18. DOI: 10.36909/JER.V8I3.6523.
Kraal JJ, Marle M-V, Abu-Hanna A, Stut W, Peek N, Kemps HMC. Clinical and cost-effectiveness of home-based cardiac rehabilitation compared to conventional, centre-based cardiac rehabilitation: Results of the FIT@Home study. Eur. J. Prev. Cardiol. 2017;24:1260-73. DOI: 10.1177/2047487317710803. PMID: 28534417.
Chen YW, Wang CY, Lai YH, Liao YC, Wen YK, Chang ST, et al. Home-based cardiac rehabilitation improves quality of life, aerobic capacity, and readmission rates in patients with chronic heart failure. Medicine. 2018;97(4):e9629. DOI: 10.1097/MD.0000000000009629. PMID: 29369178.
Mocan B, Schonstein C, Neamtu C, Murar M, Fulea M, Comes R, Mocan M. CardioVR-ReTone-Robotic Exoskeleton for Upper Limb Rehabilitation following Open Heart Surgery: Design, Modelling, and Control. Symmetry. 2022;14(1):81. DOI: 10.3390/sym14010081.
Hwang R, Bruning J, Morris NR, Mandrusiak A, Russell T. Home-based telerehabilitation is not inferior to a centre-based program in patients with chronic heart failure: A randomised trial. J. Physiother. 2017;63(2):101-7. DOI: 10.1016/j.jphys.2017.02.017. PMID: 28336297.
Tang LH, Tang LH, Berg SK, Berg SK, Christensen J, Christensen J, et al. Patients’ preference for exercise setting and its influence on the health benefits gained from exercise-based cardiac rehabilitation. Int. J. Cardiol. 2017;232:33-9. DOI: 10.1016/j.ijcard.2017.01.126. PMID: 28159358.
Moulson N, Bewick D, Selway T, Harris J, Suskin N, Oh P, et al. Cardiac Rehabilitation During the COVID-19 Era: Guidance on Implementing Virtual Care. Can. J. Cardiol. 2020;36:1317-21. DOI: 10.1016/j.cjca.2020.06.006. PMID: 32553606.
Bravo-Escobar R, Gonzalez-Represas A, Gomez-Gonzalez AM, Montiel-Trujillo A, Aguilar-Jimenez R, Carrasco-Ruiz R, Salinas-Sanchez P. Effectiveness and safety of a home-based cardiac rehabilitation programme of mixed surveillance in patients with ischemic heart disease at moderate cardiovascular risk: A randomised, controlled clinical trial. BMC Cardiovasc. Disord. 2017;17(1):66. DOI: 10.1186/s12872-017-0499-0. PMID: 28219338.
Joo LY, Yin TS, Xu D, Thia E, Fen CP, Kuah CWK, et al. A feasibility study using interactive commercial off-the-shelf computer gaming in upper limb rehabilitation in patients after stroke. J Rehabil Med. 2010;42(5):437-41. DOI: 10.2340/16501977-0528. PMID: 20544153.
Dodakian L, McKenzie AL, Le Vu, See J, Pearson-Fuhrhop K, Quinlan EB, Zhou RJ, et al. A home-based telerehabilitation program for patients with stroke. Neurorehabil Neural Repair. 2017;31(10-11):923-33. DOI: 10.1177/1545968317733818. PMID: 29072556.
Kamel A, Ghani AA, Zaiton MA, El-Motayam AS, El-Fattah DA. Health related quality of life in stroke survivors measured by the Stroke Impact Scale. Egypt J Neurol Psychiatry Neurosurg. 2010;47:267-74.
Petersen LS, Bertelsen P. Equality challenges in the use of eHealth: selectedresults fromaDanishcitizenssurvey. Stud Health Technol Inform. 2017;245:793-7. PMID: 29295207.
Almathami HK, Win KT, Vlahu-Gjorgievska E. Barriers and facilitators that influence telemedicine-based, real-time, online consultation at patients’ homes: systematic literature review. J Med Internet Res. 2020;22(2):e16407. DOI: 10.2196/16407. PMID: 32130131.
Gadzinski AJ, Gore JL, Ellimoottil C, Odisho AY, Watts KL. Implementing telemedicine in response to the COVID-19 pandemic. J Urol. 2020;204(1):14-6. DOI:10.1097/JU.0000000000001033. PMID: 32249678.
Barsom EZ, Feenstra TM, Bemelman WA, Bonjer JH, Schijven MP. Coping with COVID-19: scaling up virtual care to standard practice. NatMed. 2020;26(5):632-4. DOI:10.1038/s41591-020-0845-0. PMID: 32405054.
Ban A. The potential role of telemedicine in the improvement of the availability and quality of general practitioner attendance. Budapest: Magyar Tudomanyos Akademia; 2017. DOI: 10.18427/iri-2017-0109.
Day S, Zweig M. 2018 Year end funding report: is digital health in a bubble? USA: Rock Health; 2019. Available at: https://rockhealth.com/reports/2018-year-end-funding-report-is-digital-health-in-a-bubble/
Richman B. Health regulation for the digital age - correcting the mismatch. N Engl J Med. 2018;379(18):1694-5. DOI: 10.1056/NEJMp1806848. PMID: 30380380.
Open mHealth. Open source data integration tools [Internet]. Available at: http://www.openmhealth.org [accessed on 20 Sep 2021].