Ключові слова
депресивні розлади
клініко-психопатологічні особливості
симптомокомплекс
пролонгована депресивна реакція
Як цитувати
Анотація
У дослідженні брали участь 98 пацієнтів з пролонгованою депресивною реакцією. У більшості пацієнтів було зафіксоване переважання тривожного, апатико-адинамічного, обсесивно-депресивного та сенесто-іпохондричного симптомокомплексів. Тривожний симптомокомплекс був пов'язаний з катастрофізацією, іпохондричними ідеями, підвищеною вибірковістю уваги на негативні стимули, нав'язливими думками, підвищеною чутливістю до критики, слабкими порушеннями зорово-моторної координації, зниженим рівнем переключення уваги, середньою ефективністю роботи, мобілізацією психічних процесів, румінаціями, звинуваченням інших, слабкими порушеннями у сфері особистісної та соціальної взаємодії, помірними порушеннями у сфері агресивних патернів поведінки. Апатико-адинамічний симптомокомплекс був асоційований з труднощами в прийнятті рішень, слабкими порушеннями зорово-моторної координації та виконавчих функцій, слабкими порушеннями вербальної продуктивності, низьким рівнем переключення уваги, зниженою вибірковістю уваги на нейтральні та негативні стимули, слабкими порушеннями у сферах суспільно корисної діяльності й особистісної та соціальної взаємодії. Обсесивно-депресивний сипмтомокомплекс корелював з нав'язливими думками, слабкими порушеннями виконавчих функцій, румінаціями, труднощами в прийнятті рішень, низьким рівнем переключення уваги та слабкими порушеннями у сфері особистісної та соціальної взаємодії. Сенесто-іпохондричний симптомокомплекс асоціювався з іпохондричними ідеями, нав'язливими думками, зниженим рівнем переключення уваги, підвищеною вибірковістю уваги на негативні стимули, румінаціями, слабкими порушеннями виконавчих функцій та слабкими порушеннями у сфері суспільно корисної діяльності.
Ключові слова: когнітивні порушення, депресивні розлади, клініко-психопатологічні особливості, симптомокомплекс, пролонгована депресивна реакція.
Посилання
Marcus М., Yasamy М.Т., van Ommeren M., et al. (2012). Depression: a global public health concern. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
Maruta N.O., Panko T.V., Fedchenko V.Yu., Semikina O.Ye., Kalenska H.Yu., & Terenkovskyy D.I. (2017) Diahnostychni kryteriyi depresyvnykh rozladiv na etapakh nadannya medychnoyi dopomohy [Diagnostic criteria for depressive disorders at the stages of medical care] Ukrayinskyy visnyk psykho- nevrolohiyi - Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, vol. 25, issue 1, p. 135 [in Ukranian],
Vinokur V.A. (2015). Depressiya kak problema obshchey vrachebnoy praktiki [Depression as a problem of general medical practice]. Aktualnyye problemy psikhosomatiki v obshchemeditsinskoy praktike - Actual problems of psychosomatics in general medical practice, issue XV. Mazurov V.Y. (Ed.). sankt-peterburg: izdatelstvo «Alta Astra», 46 p. [in russian].
Shmukler A.B. (2016) Kognitivnyye narusheniya v strukture depressivnogo sindroma [Cognitive disorders in the structure of depressive syndrome]. Sotsialnaya і klinicheskaya psikhiatriya - Social and clinical psychiatry, 26(1), pp. 72-76 [in russian].
Roiser J.P, & Sahakian B.J. (2013). Hot and cold cognition in depression. CNS Spectr, 18(3), pp. 139-149.
McIntyre R.S., Cha D.S., Soczynska J.K., et al. (2013). Cognitive deficits and functional outcomes in major depressive disorder: determinants, substrates, and treatment interventions. Depress. Anxiety, 30(6), pp. 515-527. DOI: 10.1002/da.22063. PMID: 23468126.
Azimova Yu.E. (2017) Depressiya і kognitivnyye narusheniya: opyt ispolzovaniya vortioksetina v nevrologicheskoy praktike [Depression and cognitive impairment: experience of using vortioxetine in neurological practice]. Meditsinskiy sovet - Medical Council, vol. 11, pp. 36-39 [in russian].
Vsemimaya assambleya zdravookhraneniya [World Health Assembly] (2013). Kompleksnyy plan deystviy v oblasti psikhicheskogo zdorov'ya na 2013-2020 gg. [Comprehensive mental health action
plan for 2013-2020]. 66-уа sessiya Vsemirnoy assamblei zdravookhraneniya - 66th Session of the World Health Assembly. Retrieved from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/ [in russian].
Elliott R., Zahn R., Deakin J., Anderson I. (2011). Affective Cognition and its Disruption in Mood Disorders. Neuropsychopharmacology Reviews, vol. 36, pp. 153-182.
Snyder H.R. (2013). Major depressive disorder is associated with broad impairments on neuropsychological measures of executive function: a meta-analysis and review. Psychol Bull., 139(1), pp. 81-132. DOI: 10.1037/a0028727.
Gotlib H., Joormann J. (2010). Cognition and Depression: Current Status and Future Directions. Annu. Rev. Clin. Psychol., vol. 6, pp. 285-312. DOI: 10.1146/annurev.clinpsy.121208.131305. PMID: 20192795.
Bobrov A.Ye., Krasnoslobodtseva L.A., Mutnykh Ye.M., & Kursakov A.A. (2014). Kognitivnyye narusheniyapri depressii і perspektivy primeneniya antidepressantov s prokognitivnym effektom [Cognitive impairments in depression and the prospects for the use of antidepressants with a pro-cognitive effect]. Zhurnal nevrologii і psikhiatrii im. С.C. Korsakova - Journal of Neurology and Psychiatry named after S.S. Korsakov, 11(2), pp. 10-14 [in russian].