Обґрунтування необхідності застосування міорелаксуючих шин при лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів

Анотація

Проведене нами дослідження дозволило простежити та проаналізувати зміни в жу­вальних м’язах пацієнтів, які відбуваються під час лікування дисфункції скронево-ниж­ньощелепного суглобу (СНЩС) та свідчать про його ефективність. У пацієнтів з дисфункцією СНЩС якісні та кількісні показники електроміографії тісно корелюють із стадіями розвитку патології та відповідають її клінічним проявам. В даному дослідженні вперше було проаналізовано взаємозв'язок між зміною параметрів частоти м’язових ско­рочень та суб’єктивним відчуттям виникнення болю в ділянці зазначеного жувального м’язу у пацієнтів. Метою даного дослідження є вивчення та порівняльний аналіз ха­рак­теру та ступеню змін електроміографічної активності основних та допоміжних жуваль­них м’язів у пацієнтів з дисфункцією СНЩС до та після застосування міорелаксуючими шинами. П’ятирічне дослідження пацієнтів з дисфункцією СНЩС охопило 274 особи, які були розподілені на 3 клінічні групи (КГ I–III). Загальному аналізу піддано 1024 електроміограми до та на етапах лікування пацієнтів. Результати аналізу ефективності застосування міорелаксаційних шин при лікуванні дисфункції СНЩС дозволяють підвищити якість лікування даної патології у пацієнтів. Отримані через 12 місяців результати свідчать про те, що ефективність лікування пацієнтів КГ І (з найменшою інтенсивністю симптомів дисфункції СНЩС) досягла до 89,1±1,3 %; КГ ІІ – до 78,3± ±1,3 %; КГ ІІІ – 77,3±1,3 %.

Ключові слова: електроміографія, дисфункція, скронево-нижньощелепний суглоб, жувальні м’язи, біоелектрична активність.