Анотація
Оцінювали вплив етилметилгідроксипіридину сукцината на енергоефективність кровообігу у пацієнтів з політравмою без травматичного ураження міокарда на фоні хронічної серцевої недостатності. У 66 пацієнтів з політравмою без травм міокарда на фоні хронічної серцевої недостатності вивчали стан кровообігу. Рівень тропоніну I у всіх хворих не перевищував 0,3 нг/мл, а NT-proBNP був вище 100 пг/мл, що підтверджувало наявність хронічної серцевої недостатності. Пацієнтів було розділено на дві групи. Група C (n=33) – пацієнти, які отримували стандартну інтенсивну терапію, група Е (n=33) – пацієнти, яким додатково вводили етилметилгідроксипіридин сукцинат 600 мг/добу протягом тижня. Досліджували показники NT-proBNP, гемодинаміки, кисневого та енергетичного бюджету при надходженні, на 3-тю і 7-му доби. У всіх хворих покращились показники енергетичного бюджету, який оцінювався за циркуляторним резервом. При надходженні та на 3-тю добу він не розрізнявся між групами, на 7-му добу циркуляторний резерв в групах С і Е дорівнював відповідно (286±94) і (392±173) мВт/м2 (р<0,003). Рівень NT-рrоBNP на 7-му добу в групах С і Е знизився відповідно до (109,1±8,5) і (65,8±23,3) пг/мл (р<0,001). В результаті дослідження встановили, що хронічна серцева недостатність обтяжує перебіг гострої гіповолемії у пацієнтів з політравмою без ураження міокарда. Основною причиною обтяження недостатності кровообігу є енергетичний дефіцит міокарда. Етилметилгідроксипіридину сукцинат знижує потребу в енергії міокарда. Ефект етилметилгідроксипіридину сукцинат починає розвиватися після 3-ї доби, досягаючи максимуму на 7-му добу.
Ключові слова: політравма, серцева недостатність, NT-proBNP, етилметилгідроксипіридину сукцинат, енергетика кровообігу.
Посилання
Loskutov OA. Druzhina AN. Kolesnikov VG. Loskutov DO. Taktika intensivnoy terapii pri massivnykh travmaticheskikh krovotecheniyakh. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2016;4(75):196-7.
Advanced trauma life support (ATLS®): the ninth edition. ATLS Subcommittee; American College of Surgeons' Committee on Trauma; International ATLS working group. J. Trauma Acute Care Surg, 2013;74(5):1363-66.
Kobelyatskiy YuYu. Yovenko IA. Tsarev AV. Kuzmova EA. Perederiy MN. Intensivnaya terapiya politravmy s pozitsiy sovremennykh mezhdunarodnykh rekomendatsiy [Intensive care of polytrauma in terms of current international guidelines]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy [Emergency medicine]. 2017;7(54):9-14.
Tsili staloho rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid. [Sustainable Development Goals: Ukraine. National report]. Kyiv: Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. [Kyiv: Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine], 2017. 176 p. Available from: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/sustainable-development-report/sustainable-development-goals--2017-basseline-national-report.html
Mykhnevych KG, Volkova YuV, Khartanovych MV, Lyzohub MV. Enerhetychni aspekty krovoobihu. Monohrafiia [Energy aspects of blood circulation. Monograph]. Kharkiv: SPD FO Stepanov VV, "Planeta-Prynt". 2020. 165 p.
Kireev I, Orobets V, Sevostyanova O, Shakhova V, Agarkov A. Prospects of using antioxidant drugs for the treatment and prevention diseases of farm animals. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. 2018;9(5):2031-6. Available from: https://www.rjpbcs.com/pdf/2018_9(5)/[254].pdf
Magata F, Morino I, Teramura M, Tsunoda Ei, Kawashima C, Haneda S, et al. Impact of metritis on the generation of reactive oxygen species by circulating phagocytes and plasma lipopolysaccharide concentration in peripartum dairy cows. Animal Science Journal. 2017;88(2):248-53. DOI: 10.1111/asj.12642.
Mahad DH, Trapp BD, Lassmann H. Pathological mechanisms in progressive multiple sclerosis. Lancet Neurol. 2015;14:183-93. DOI: 10.1016/S1474-4422(14)70256-X.
Trentz O. Polytrauma: pathophysiology, priorities, and management. In: Ru¨edi TP, Murphy WM, editors. AO principles of fracture management. Stuttgarg, New York: Thieme-Verlag; 2000. p. 661-73.
Vitetta L, Linnane A. Endocellular regulation by free radicals and hydrogen peroxide: key determinants of the inflammatory response. Inflammopharmacology, 2014;22(2):69-72. DOI: 10.1007/s10787-014-0199-7.
Henry JP, Gauer OH, Reeves JL. Evidence of the atrial location of receptors influencing urine flow. Circ Res. 1956;4:85-90.
Flynn TG, De Bold ML, De Bold AJ. The amino acid sequence of an atrial peptide with potent diuretic and natriuretic properties. Biochem. Biophys. Res. Commun. 1983;117:859-65.
Suga S, Nakao A, Hosoda K, et al. Receptor selectivity of natriuretic peptide family, atrial natriuretic peptide, brain natriuretic peptide, and C-type natriuretic peptide. Endocrinology, 1992;130:229-39.
Vanderheyden M, Bartunek J, Goethals M. Brain and other natriuretic peptides: molecular aspects. Eur. J. Heart Failure, 2004;6:261-8. DOI: 10.1016/j.ejheart.2004.01.004.
Bettencourt P. NT-proBNP and BNP: biomarkers for heart failure management. Eur. J. Heart Failure, 2004;6:359-65. DOI: 10.1016/j.ejheart.2004.01.008. PMID: 14987589.
Parwani S, Parwani R. Nitric oxide and inflammatory periodontal disease. General dentistry. 2015;63(2):34-40. PMID: 25734284.
Bala A, Mondal C, Haldar P, Khandelwal B. Oxidative stress in inflammatory cells of patient with rheumatoid arthritis: clinical efficacy of dietary antioxidants. Inflammopharmacology. 2017;25(6):595-607. DOI:10.1007/s10787-017-0397-1.
Zozuliak NV. Potentsiiuvannia antyishemichnoi terapii khvorykh na stabilnu stenokardiiu III FK [Potentiation of anti-ischemic therapy in patients with stable angina III FC]. Halytskyi likarskyi visnyk [Galician Medical Bulletin]. 2017;24(1):14-6.
Babushkina A.V. Problema tolerantnosti k nitratam. Molsidomin [The problem of tolerance to nitrates. Molsidomin]. Ukr. med. Chasopys [Ukrainian Medical Journal], 2011;2(82):45-8.
Sviridova NK. Ishemicheskiy insult i infarkt miokarda: perspektivnyye terapevticheskiye tseli dlya zashchity mozga i serdtsa [Ischemic stroke and myocardial infarction: promising therapeutic goals to protect the brain and heart]. East European journal of neurology. 2018;3(21):26-32.
Bender A, Beavo J. Cyclic nucleotide phosphodiesterases: molecular regulation to clinical use. Pharmacol Rev. 2006;58(3):488-520.
Mikhnevich KG. Volkova YuV. Baranova NV. Boyko EV. Opredeleniye referentnykh znacheniy energeticheskikh pokazateley krovoobrashcheniya [Determination of reference values of energy indicators of blood circulation]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu [Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports]. 2020;5:4(26):182-8. DOI: 10.26693/jmbs05.04.182.