Ключові слова
замісна ниркова терапія
перитонеальний діаліз
ішемічна хвороба серця
серцева недостатність
Як цитувати
Анотація
Проведено обстеження 114 пацієнтів, які отримували замісну ниркову терапію методом перітонеального діалізу, середній вік яких становив (47,9±1,2) роки, тривалість діалізної терапії - (53,0±2,3) місяця. Проаналізовані в динаміці результати ЕхоКГ з доплерографією, велоергометричні навантажувальні ЕКГ-проби. Залежно від виявлених змін пацієнти були розподілені на п’ять клінічних груп. До першої групи увійшли пацієнти, які в період дослідження перенесли гострий інфаркт міокарда. До другої - пацієнти зі стабільною стенокардією. До третьої - пацієнти, у яких виявлена безбольова ішемія міокарда. До четвертої групи увійшли хворі з ішемічною дилатаційною кардіоміопатією (ІДКМП). П’ята - група порівняння, до якої були віднесені пацієнти без ознак ІХС. Пацієнтам визначали біохімічні показники фосфорно-кальцієвого, ліпідного обміну, прозапальні інтерлейкіни (ФНП-а, IL-lß, IL-8), С-реактивний білок і САА-протеїн. Встановили, що кардіоренальний синдром у пацієнтів з хронічною хворобою нирок на перитонеальному діалізі призводить до прогресування ішемічної хвороби серця. Формування різних клінічних варіантів ІХС у таких пацієнтів має багатофакторний характер, ініціюється порушенням ліпідного обміну з подальшими імунологічними зрушеннями у поєднанні з процесами ремоделювання міокарда лівого шлуночка серця, кальцифікацією і фіброзуванням аорти, серцевих структур і клапанів серця. Прозапальні інтерлейкіни ФНП-а, IL-1ß і С-реактивний білок, з найбільшою часткою ймовірності, є предикторами гострого інфаркту міокарда, тоді як IL-8 і білок гострої фази запалення (сироватковий амілоїд) - асоціюються з ішемічною дилатаційною кардіоміопатією та хронічною серцевою недостатністю у пацієнтів з хронічною хворобою нирок на перитонеальному діалізі.
Ключові слова: ренокардіальний синдром, замісна ниркова терапія, перитонеальний діаліз, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність.
Посилання
Eknoyan, G., Levin, N. W. (2002). K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney disease: evaluation, classification, and stratification. Am J Kidney Dis, 39(2-1), 1-266.
Matsushita, K., Ballew, S. H., Astor, B. C. et al. (2013). Cohort profile: the chronic kidney disease prognosis consortium. Int J Epidemiol, 42 (6), 1660-1668. DOI: 10.1093/ije/dys173.
Ronco, C., Haapio, M., House, A. A. et al. (2008). Cardiorenal syndrome. J Am Coll Cardiol, 52(19), 1527-1539. DOI: 10.1016/j.jacc.2008.07.051.
Kravchenko, V. V., Kolesnyk, М. О., Lishchyshyna, О. М. et al. (2017). Unifikovanyi klinichnyi protokol vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Likuvannia patsiientiv z khronichnoiu khvoroboiu nyrok V stadii: profilaktyka, diahnostyka ta likuvannia sertsevo sudynnykh zakhvoriuvan [Unified clinical protocol for secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Treatment of patients with chronic stage V kidney disease: prevention, diagnosis and treatment of cardiovascular disease]. Novyny medytsyny i farmatsii - News o f medicine andpharmacy, 604. Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/issue-34552 [in Ukrainian].
Ronco, C. (2008). Cardiorenal and renocardial syndromes: clinical discordersinsearch of a systematic definition. Int J Artif Organs, 31(1), 1-2. PMID: 18286448.
Smith, G. L., Vaccarino, V., Kosiborod, M. et al. (2003). Worsening renal function: What is a clinicaly meaningful change in creatinine during hospitalization with heart failure? J Card Fail, 9(1), 13-25.
Campbell, R. C., Sui, X., Filippatos, G. et al. (2009). Association of chronic kidney disease with outcome in chronic heart failure: a propensity-matched study. Nephrol Dial Transplant, 24(1), 186-193.
Roghi, A., Savonitto, S., Cavallini, C. et al. (2008). Impact of acute renal failure following percutaneous coronary intervention on long term mortality. J Cardiovasc Med, 9, 375-381.
Coresh, I. J., Stevens, L. A., Levey, A. S. (2008). Chronic kidney disease is common: What do we do next? Nephrol Dial Transplant, 23(4), 1122-1125. DOI: 10.1093/ndt/gfnll7.
Bagshaw, S. М., Lapinsky, S., Dial, S. et al. (2009). Acute kidney injure in septic shock: clinical outcome and impact of duration of hypotension prior to initiation of antimicrobial therapy. Intensive Care Med, 35(5), 871-881.