РИЗИКИ ПОВТОРНИХ ІНСУЛЬТІВ І РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З КРИТИЧНИМ СТЕНОЗОМ СОННИХ АРТЕРІЙ
Том 85 № 4 (2019), Хірургія
Том 85 № 4 (2019)

РИЗИКИ ПОВТОРНИХ ІНСУЛЬТІВ І РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З КРИТИЧНИМ СТЕНОЗОМ СОННИХ АРТЕРІЙ

Хірургія
https://doi.org/10.35339/ekm.2019.85.04.12
Опубліковано January 4, 2021
І.С. Пуляєва
ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМН України
https://orcid.org/0000-0002-6824-7232
В.О. Прасол
ІЗНХ ім. В. Т Зайцева НАМН України, м. Харків
https://orcid.org/0000-0002-0556-6981
PDF

Ключові слова

стеноз сонних артерій
ризики інсульту
реперфузійний синдром

Як цитувати

Пуляєва, І., & Прасол , В. (2021). РИЗИКИ ПОВТОРНИХ ІНСУЛЬТІВ І РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З КРИТИЧНИМ СТЕНОЗОМ СОННИХ АРТЕРІЙ. Експериментальна і клінічна медицина, 85(4), 78-82. https://doi.org/10.35339/ekm.2019.85.04.12
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування 230 па¬цієнтів з атеросклеротичним ураженням сонних артерій. У дослідження включали пацієнтів з симптоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії (ВСА) (понад 50 %), асимптоматичним стенозом ВСА (понад 70 %), нестабільною бляшкою ВСА, порушенням зору. Для оцінки вираженості неврологічного дефіциту, ступеня відновлення не¬врологічних функцій проводили систему бальної оцінки різних клініко-неврологічних параметрів за допомогою шкали тяжкості інсульту національних інститутів здоров'я США (NIHSS) із рекомендаціями оцінювання. Встановлено, що пацієнти із симптоматичним ураженням внутрішньої сонної артерії, великим вогнищем інсульту, білатеральним ура¬женням сонних артерій є найбільш високо ризиковою групою щодо розвитку повтор¬ного інсульту та реперфузійного синдрому. При виборі методу лікування важливим є розмір ішемічного вогнища, соматичний стан та рівень неврологічного дефіциту у пацієнта.

https://doi.org/10.35339/ekm.2019.85.04.12
PDF

Посилання

Clement D.L., Boccalon H., Dormandy J. et al. (2000). A clinical approach to the management of the patient with coronary (Co) and/or carotid (Ca) artery disease who presents with leg ischaemia (Lis). Int Angiol, vol. 19, pp. 97-125.

Nicolaides A.N., Kakkos S.K., Griffin M. et al. (2005). Asymptomatic Carotid Stenosis and Risk of Stroke (ACSRS) Study Group. Effect of image normalization on carotid plaque classification and the risk of ipsilateral hemispheric ischemic events: results from the asymptomatic carotid stenosis and risk of stroke study. Vascular., vol. 13, pp. 211-221.

Sandercock P.A., Van den Belt A.G., Lindley R.I. et al. (1993). Antithrombotic therapy in acute ischaemic stroke: an overview of the completed randomised trials. J Neurol Neurosurg Psychiatry, vol. 56, pp. 17-25.

Thom T., Haase N., Rosamond W. et al. (2006). American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics-2006 update: a report from the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Circulation., vol. 113, pp. 85-151.

Venkatachalam S. et al. (2011). Contemporary management of contaminant carotid and coronary artery disease. Heart., vol. 97 (3), pp. 175-180.

Kleindorfer D., Panagos P., Pancioli A. et al. (2005). Incidence and short-term prognosis of transient ischemic attack in a population-based study. Stroke., vol. 36, pp. 720-723.

Veith F.J., Amor M., Ohki T. et al. (2001). Current status of carotid bifurcation angioplasty and stenting based on a consensus of opinion leaders. J Vasc Surg., vol. 33, issue 2, pp. 111-116, doi: 10.1067/mva.2001.111665.