Ключові слова
класи пульсового артеріального тиску
кроково-дискримінантний аналіз
Як цитувати
Анотація
Вивчено прогностичне значення гемодинамічних параметрів в ефективності медикаментозної терапії методом кроково-дискримінантного аналізу в п’яти класах пульсового артеріального тиску у 220 пацієнтів на річному етапі після імплантації електрокардіостимуляторів. Прогностичними показниками для всіх класів пульсового артеріального тиску були частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний та діастолічний артеріальний тиск, товщина задньої стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перегородки (ТЗСЛШ і ТМШП). На річному етапі після імплантації електрокардіостимуляторів прогностично значущими гемодинамічними показниками ефективності медикаментозної й апаратної терапії для II і V класів пульсового артеріального тиску були ЧСС, ТЗСЛШ та ТМШП, для III і IV – ЧСС і ТЗСЛШ.Посилання
Glasser, S.P. Is pulse pressure an independent risk factor for incident acute coronary heart disease events? The REGARDS study / S.P. Glasser, D.L. Halberg, C. Sands et al. // Am. J. Hypertens. – 2014. – № 27. – С. 555–563.
Хурса Р.В. Пульсовое давление крови: роль в гемодинамике и прикладные возможности в функциональной диагностике / Р.В. Хурса // Артериальная гипертензия. – 2014. – № 5 (37). – С. 21–28.
Brignole, M. 2013 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: the Task Force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association / M. Brignole, A. Auricchio, G. Baron-Esquivias et al. // Eur. Heart J. – 2013. – № 34. – С. 2281–2329.
Shahbazi, F. Generalized discriminant analysis for congestive heart failure risk assessment based on long-term heart rate variability / F. Shahbazi, B.M. Asl. // Comput Methods Programs Biomed. – 2015. – № 122. – С. 191–198.
Zandieh, A. A simple risk score for early ischemic stroke mortality derived from National Institutes of Health Stroke Scale: a discriminant analysis / A. Zandieh, Z. Z. Kahaki, H. Sadeghian та ін. // Clin. Neurol. Neurosurg. – 2013. – № 115. – С. 1036–1039.
Seeck, A. Prediction of atrial fibrillation recurrence after cardioversion-interaction analysis of cardiac autonomic regulation / A. Seeck, W. Rademacher, C. Fischer та ін. // Med. Eng. Phys. – 2013. – № 35. – С. 376–382.
Miura, M. Usefulness of combined risk stratification with heart rate and systolic blood pressure in the management of chronic heart failure. A report from the CHART-2 study / M. Miura, Y. Sakata, S. Miyata et al. // Circ. J. – 2013. – № 77. – С. 2954–2962.
Class of QTc interval duration and clinical features of patients in six month after pacemakers implantation / M.S. Maltseva, D.E. Volkov, D.A. Lopin, N.I. Yabluchansky // Eastern Europ. Scientific J. – 2014. – С. 23–29.
QRS complex duration and clinical features of patients with permanent pacemakers / I.V. Shanina, D.E. Volkov, D.A. Lopin, N.I. Yabluchansky // J. V.N. Karazin’ KhNU. – 2013. – № 1044. – С. 42–46.
Коломыцева, И.Н. Прогностически значимые клинико-гемодинамические показатели при медикаментозной поддержке пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами / И.Н. Коломыцева, Н.И. Яблучанский. // Сучасні проблеми медицини. – 2016. – № 1. – С. 37–40.
Мастицкий, С.Э. Статистический анализ и визуализация данных с помощью R / С.Э. Мастицкий, В.К. Шитиков. – Электронная книга (2014), адрес доступа: http://r-analytics.blogspot.com