Ключові слова
когнітивні порушення
інтенсивна терапія
кверцетин
2-етил-6-метил-3-гідроксипіримідину сукцинат
морфолінію 3-метил-1,2,4-триазолін-5 тіоцетам
Як цитувати
Анотація
Досліджено 105 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та когнітивними порушеннями віком до 60 років. Хворих було розподілено на три вікові групи: 34–40 років, 41–50, 51–60 років. Стан когнітивних розладів оцінювали за допомогою таких нейропсихологічних тестів: MMSЕ, тесту малювання годинника, тесту «запам’ятовування 10 слів» А. Р. Лурія. Кожну групу хворих розділили на 3 підгрупи і запровадили 3 схеми лікування. В 1-шу увійшов кверцетин, у 2-гу кверцетин+2-етил-6-метил-3-гідроксипіримідину сукцинат, у 3-тю – кверцетин+морфолінію 3-метил-1,2,4-триазолін-5 тіоцетам. У пацієнтів різних вікових груп за допомогою нейропсихологічних тестів з високим ступенем достовірності використання кверцентину з морфолінієм 3-метил-1,2,4-тріазолін-5 тіоцетаму покращувало когнітивні функції відповідно до показників пацієнтів, що отримували терапію за схемами 1 та 2. З метою швидкого й ефективного відновлення когнітивних функцій у хворих працездатного віку з гострим інфарктом міокарда починаючи з 1-ї доби госпіталізації рекомендовано призначити наступну схему лікування: кверцетин і морфоліній 3-метил-1,2,4-триазолін-5 тіоцетам протягом 10 діб. Це дає можливість вже на 10-ту добу відновити початковий рівень когнітивних функцій і в подальшому значно підвищити їх.Посилання
Bilchenko A.V., Matyuha L.V. (2014). Kognitivnyie narusheniia i dementsiia u patsientov s arterialnoi hipertenziei [Cognitive impairment and dementia in patients with arterial hypertension]. Ukrainskii meditsinskii chasopys – Ukrainian Medical Journal, № 6 (104), pp. 71–76 [in Russian].
Bagorova N.V. (2017). Holesterin i eho vliianie na orhanizm [Cholesterol and its effect on the body]. Innovatsionnaia nauka – Innovative science, № 2, pp. 209–211 [in Russian].
Gandzyuk V.A. (2014). Analiz zahvoriuvanosti na ishemichnu hvorobu sertsia v Ukraini [The role of cardiovascular pathology in the formation and progression of cognitive impairment]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Magazine, № 3, pp. 45–52 [in Ukrainian].
Aleksandrova N.A., Evzelman M.A., Fominova M.V. (2009). Sosudistyie kohnitivnyie rasstroistva u bolnyih v ostroi faze insulta [Vascular cognitive disorders in patients with acute phase of stroke]. Uchenyie zapiski Orlovskoho hosudarstvennoho universiteta – Scientific notes of the Orlov State University, № 2, pp. 129–131 [in Russian].
Boholepova A.N., Semushkina E.G. (2011). Rol serdechno-sosudistoi patolohii v formirovanii i prohressirovanii kohnitivnyh narusheniu [The role of cardiovascular pathology in the formation and progression of cognitive impairment]. Nevrolohicheskii zhurnal – Neurological Journal, vol. 16, № 4, pp. 27–31 [in Russian].
Okovityi S.V., Suhanov D.S., Zaplutanov V.A., Smahina A.N. (2012). Antihipoksanty v sovremennoi klinicheskoi praktike [Antihypoxants in modern clinical practice]. Klinicheskaia meditsina – Clinical medicine, № 9, pp. 63–68 [in Russian].
Borovkov N.N., Golitsyina N.A. (2018). Znachenie opredeleniia vyisokochuvstvitelnoho troponina v rannei diahnostike ostroho infarkta miokarda [The value of the definition of highly sensitive troponin in the early diagnosis of acute myocardial infarction]. Klinicheskaia meditsina – Clinical medicine, vol. 96, № 1, pp. 25–29 [in Russian].
Goloschapov-Aksenov R.S., Aksenov V.V., Lutsenko V.D. (2018). Prohnozirovanie ostroho infarkta miokarda po biohimicheskim kardiomarkeram krovi [Forecasting of acute myocardial infarction by biochemical cardiomarkers of blood]. Klinicheskaia laboratornaia diahnostika – Clinical laboratory diagnostics, vol. 63, № 2, pp. 85–89 [in Russian].