Ключові слова
родина
дистрес
психічно хворі
внутрішньосімейні чинники
Як цитувати
Анотація
Досліджували психосоціальні особливості референтних родичів пацієнтів з ендогенними психічними розладами. Було обстежено 243 референтны родичы хворих на параноїдну шизофренію (168 осіб) та хворих на афективні розлади – біполярний афективний розлад, рекурентний депресивний розлад (75 осіб). Групу контролю склали 55 психічно здорових осіб. У дослідженні використовували шкалу оцінки навантаження на сім'ю (ЕСІ, Еxperience of Сaregiving Іnventory) за G. Szmukler et al. (1994) та шкалу структурованого інтерв’ю для визначення ставлення членів сім’ї до хвороби (психіатричного діагнозу) у родича за В.А. Абрамовим, І.В. Жигуліною, Т.Л. Ряполовою. Встановлені особливості свідчать про те, що в процесі розвитку ендогенного психічного розладу у члена сім’ї у референтних родичів поступово зростає рівень сімейного навантаження за всіма конструктами із одночасним виснаженням емоційних, індивідуально-психологічних та комунікативних ресурсів. Дослідження типології ставлення референтних родичів до наявності психічного захворювання у члена сім’ї дозволило виділити певні особливості, які визначались загальною тривалістю патологічного процесу у пацієнтів. Так, на початкових етапах розвитку хвороби (до 4-х років) переважав адекватний тип ставлення, що створює сприятливе підґрунтя для медико-психологічних втручань. Натомість, в процесі розвитку патологічного процесу, з боку референтних родичів починають переважати драматизуючий та негативний типи ставлення (P<0,001). Прийняття хвороби сім’єю та усвідомлене ставлення до її проявів у поєднанні з психологічною готовністю брати участь у забезпеченні психосоціальної реабілітації та реадаптації психічно хворого члена сім’ї - важливий фактор у лікуванні ендогенних психічних розладів.Посилання
Guseva O.V., Kotsyubinskiy A.P. (2013). Integrativnaya model psikhoterapii endogennykh psikhicheskikh rasstroystv [An integrative model of psychotherapy for endogenic psychiatric disorders]. Izdatelstvo «SPETSLIT», 287 p. [in Russian].
Awad A.G., Voruganti L.N. (2008). The burden of schizophrenia on caregivers: a review. Pharmacoeconomics, № 26 (2), pp. 149–162.
Raygorodskiy D.Ya. (2008). Prakticheskaya psikhodíagnostika. Metodiki i testy [Practical psychodiagnostics. Methods and tests]. Samara. Izdatelskiy dom «BAKHRAKH–M», 672 p. [in Russian].
Saveleva O.V., Petrova N.N. (2017). Effektyvnost kompleksnoi reabylytatsyi bolnikh shyzofrenyei [The effectiveness of complex rehabilitation of patients with schizophrenia]. Vestnyk SPbHU, Seryia 11, Medytsyna, № 3 – Bulletin of St. Petersburg State University. Series 11, Medicine, № 3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/effektivnost-kompleksnoy-reabilitatsii-bolnyh-shizofreniey (data obrashchenyia: 09.01.2019) [in Russian].
Eydemiller E.G., Yustitskis V. (1999). Psikhologiya i psikhoterapiya semi [Family psychology and psychotherapy]. SPb. pp. 38, 555 – 556 [in Russian].
Bugorskiy A.V. (2017). Psikhiatricheskoye prosveshcheniye rodstvennikov patsiyentov, stradayushchikh shizofreniyey i rasstroystvami shizofrenicheskogo spektra [Psychiatric education of relatives of patients with schizophrenia and disorders of the schizophrenic spectrum]. Psikhoterapiya i psikhosotsialnaya rabota v psikhiatrii – Psychotherapy and psychosocial work in psychiatry. O. V. Limankina, S. M. Babina. [Ed.], Issue IV, SPb.: Izdatelstvo «Taro», pp. 49–56 [in Russian].
Gurovich I.Ya., Shmukler A.B., Salnikova L.I. (2002). Praktikum po psikhosotsialnomu lecheniyu i psikhosotsialnoy reabilitatsii psikhicheski bolnykh [Guide for psychosocial treatment and psychosocial rehabilitation of the mentally ill patients]. Мoscow: Mediapraktika, 180 p. [in Russian].
Berk L., Berk M., Dodd S. et al. (2013). Evaluation of the acceptability and usefulness of an information website for caregivers of people with bipolar disorder. BMC Medicine, № 11 (1), pp. 162.
Bustillo J., Lauriello J., Horan W. et al. (2001). The psychosocial treatment of schizophrenia: An update. The American journal of psychiatry, № 158 (2), pp. 163–175.
Ochoa S., Vilaplana M., Haro J.M et al. (2008). Do needs, symptoms or disability of outpatients with schizophrenia influence family burden? Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol, № 43 (8), рр. 612–618.
Gupta S., Isherwood G., Jones K. et al. (2015). Assessing Health Status in Informal Schizophrenia Caregivers Compared with Health Status in Non – Caregivers and Caregivers of Other Conditions. BMC Psychiatry, № 15. Published 2015 Jul 21. doi:10.1186/s12888-015-0547-1
Miklowitz D.J. (2012). Family Treatment for Bipolar Disorder and Substance Abuse in Late Adolescence. Journal of Clinical Psychology, № 68 (5), pp. 502–513.
Perlick D.A., Rosenheck R.A., Miklowitz D.J. et al (2008). Caregiver Burden and Health in Bipolar Disorder: A Cluster Analytic Approach. The Journal of nervous and mental disease, № 196 (6), рр. 484–491.
Geriani D., Savithry K.S., Shivakumar S. et al. (2015). Burden of Care on Caregivers of Schizophrenia Patients: A Correlation to Personality and Coping. Journal of clinical and diagnostic research, № 9 (3). VC01–VC04. Published online 2015 Mar 1. doi: 10.7860/JCDR/2015/11342.5654
Vitaliano P.P., Zhang J., Scanlan J.M. (2003). Is Caregiving Hazardous to One’s Physical Health A Meta–Analysis. Psychological Bulletin, № 129 (6), рр. 946–972.