Ключові слова
міксома серця
міокард
неказеозні гранульоми
Як цитувати
Анотація
Описано клінічне спостереження саркоїдозу серця, який не є поширеною патологією. Проведена диференціальна діагностика з міксомою серця, яка встановлена у пацієнтки раніше. На підставі ретельного вивчення клінічних симптомів було поставлено діагноз – саркоїдоз серця. Дане клінічне спостереження представляє безперечний інтерес для клініцистів і є прикладом складності постановки остаточного діагнозу саркоїдозу серця, що сприяє застосуванню некоректної патогенетичної терапії.Посилання
Koliushko G.I. (2014). Carkoidoz i serdce [Sarcoidosis and heart]. Liky Ukrayiny – The Medicines of Ukraine, № 5–6 (181–182), pp. 39–43 [in Ukrainian].
Chuchalin A.G. et al. (2014). Diagnostika i lecheniye sarkoidoza. Rezyume federal'nykh soglasitel'nykh klinicheskikh rekomendatsiy [Diagnosis and treatment of sarcoidosis. Summary of federal consensus clinical guidelines]. Vestnik sovremennoj klinicheskoj mediciny – Bulletin of modern clinical medicine, vol. 7 (4), pp. 62–70 [in Russian].
Valeyre D., Prasse A., Nunes H. et al. (2014). Sarcoidosis. Lancet., vol. 383, pp. 1155–1167.
Naruse T.K., Matsuzawa Y., Ota M. et al. (2000). HLA-DQB1*0601 is primarily associated with the susceptibility to cardiac sarcoidosis. Tissue Antigens. vol. 56 (1), pp. 52–57.
Takashige N., Naruse T.K., Matsumori A. et al. (1999). Genetic polymorphisms at the tumour necrosis factor loci (TNFA and TNFB) in cardiac sarcoidosis. Tissue Antigens., vol. 54 (1), pp. 191–193.
Medica I., Kastrin A., Maver I. et al. (2007). Role of genetic polymorphisms in ACE and TNF-a gene in sarcoidosis: a meta-analysis. J. Hum. Genet., vol. 52, pp. 836–847.
Alia P., Mana J., Capdevila O. et al. (2005). Association between ACE gene I/D polymorphism and clinical presentation and prognosis of sarcoidosis. Scand. J. Clin. Lab. Invest., vol. 65 (8), pp. 691–697.
McGrath D.S., Goh N., Foley P.J. et al. (2001). Sarcoidosis: genes and microbes—soil or seed? Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis., vol. 18, pp. 149–164.
Juneau D., Nery P., Russo J. et al. (2018). How common is isolated cardiac sarcoidosis? Extra-cardiac and cardiac findings on clinical examination and whole-body 18 F–fluorodeoxyglucose positron emission tomography. International Journal of Cardiology, vol.253, pp. 189–193.
Morimoto T., Azuma A., Abe S. et al. (2008). Epidemiology of sarcoidosis in Japan. Eur. Respir. J., vol. 31, pp. 372–379.
Hillerdal G., Nöu E., Osterman K. et al. (1984). Sarcoidosis: epidemiology and prognosis. A 15-year European study. Am. Rev. Respir. Dis., vol. 130, pp. 29–32.
Kandolin R., Lehtonen J., Graner J. et al. (2011). Diagnosing isolated cardiac sarcoidosis. J. Intern. Med., vol. 270, pp. 461–468.
Tezuka D., Terashima M., Kato Y. et al. (2015). Clinical characteristics of definite or suspected isolated cardiac sarcoidosis: application of cardiac magnetic resonance imaging and 18F-fluoro-2-deoxyglucose positron-emission tomography/ computerized tomography. J. Card. Fail.,vol. 21, pp. 313–322.
Tavora F., Cresswell N., Li L. et al. (2009). Comparison of necropsy findings in patients with sarcoidosis dying suddenly from cardiac sarcoidosis versus dying suddenly from other causes. Am. J. Cardiol., vol. 104, pp. 571–577.
Nery P.B., Beanlands R.S., Nair G.M. et al. (2014). Atrioventricular block as the initial manifestation of cardiac sarcoidosis in middle-aged adults. J Cardiovasc. Electrophysiol., vol. 25, pp. 875–881.
Sharma P.S., Lubahn J.G., Donsky A.S. et al. (2009). Diagnosing cardiac sarcoidosis clinically without tissue confirmation. Proc. (Bayl. Univ. Med. Cent.), vol. 22, pp. 236–238.
Iwai K., Tachibana T., Takemura T. et al. (1993). Pathological studies on sarcoidosis autopsy. I. Epidemiological features of 320 cases in Japan. Acta Pathol. Jpn., vol. 43, pp. 372–376.
Perry A., Vuitch F. (1995). Causes of death in patients with sarcoidosis. A morphologic study of 38 autopsies with clinicopathologic correlations. Arch. Pathol. Lab. Med., vol. 119, pp. 167–172.