Ключові слова
м’язова тканина
військова травма
опорно-руховий апарат
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Інтенсивна терапія поранених військовослужбовців із політравмами та ампутаціями супроводжується ризиком розвитку вторинної саркопенії внаслідок тривалої іммобілізації, системного запалення, гіперкатаболізму та недостатнього харчування.
Мета. Визначити ефективність розробленої програми фізичної терапії за структурно-функціональними показниками м’язової тканини у поранених військовослужбовців з ампутацією та вторинною саркопенією.
Матеріали та методи. До контрольної групи увійшло 36 здорових чоловіків. До досліджуваної групи увійшло 59 поранених військовослужбовців із транстібіальною ампутацією та саркопенією, яких поділили на дві підгрупи. Група 1 проходила стандартну 12-тижневу реабілітацію, група 2 – 12-тижневу комплексну програму фізичної терапії з компонентами корекції саркопенії (силові тренування, корекція харчування). Для оцінювання використовували антропометричні методи, ультразвукове дослідження м’язів та комп’ютерну томографію. Робота є фрагментом дослідження Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Покращення функціонального стану, якості життя та корекція патологічних станів різного походження засобами терапії та реабілітації» (2023–2026), № державної реєстрації 0123U01534.
Етика дослідження. Дослідження проводилося з урахуванням принципів Гельсінської декларації, з отриманням інформованої згоди на участь у ньому; протокол затверджений комісією з біоетики.
Результати. При первинному обстеженні у поранених було визначено зменшення обхватних розмірів кінцівок, зменшення товщини м’язових волокон (за даними ультразвукового визначення товщини двоголового м’яза, триголового м’яза, плечепроменевого м’яза, прямого м’яза стегна та їх ехогенності) та їх площі (за результатами визначення площі поперечного перерізу m. psoas методом комп’ютерної томографії та розрахунку скелетно-м’язового індексу). Після реабілітації в обох підгрупах спостерігали позитивну динаміку, однак у групі 2 результати були статистично кращими. Приріст маси тіла становив [6,03±0,39] кг проти [4,63±0,50] кг у групі 1; достовірно більше зростали обхватні розміри сегментів кінцівок, товщина основних м’язових груп за даними УЗД, покращувалася їх ехогенність. Скелетно-м’язовий індекс у групі 2 зріс до [54,12±1,44] см²/м², перевищивши нижню межу саркопенії.
Висновки. Розроблену програму фізичної терапії доцільно призначати для корекції антропометричних, ультразвукових, томографічних ознак саркопенії у поранених військовослужбовців з наслідками транстібіальної ампутації.
Ключові слова: реабілітація, м’язова тканина, військова травма, опорно-руховий апарат.
Посилання
Fazzini B, Märkl T, Costas C, Blobner M, Schaller SJ, Prowle J, et al. The rate and assessment of muscle wasting during critical illness: a systematic review and meta-analysis. Crit Care. 2023;27(1):2. DOI: 10.1186/s13054-022-04253-0. PMID: 36597123.
Cederholm T, Barazzoni R, Austin P, Ballmer P, Biolo G, Bischoff SC, et al ESPEN guidelines on definitions and terminology of clinical nutrition. Clin Nutr. 2017;36(1):49-64. DOI: 10.1016/j.clnu.2016.09.004. PMID: 27642056.
Puthucheary ZA, Rawal J, McPhail M, Connolly B, Ratnayake G, Chan P, et al. Acute skeletal muscle wasting in critical illness. JAMA. 2013;310(15):1591-600. DOI: 10.1001/jama.2013.278481. PMID: 24108501.
Cruz-Jentoft AJ, Bahat G, Bauer J, Boirie Y, Bruyère O, Cederholm T, et al. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019;48(1):16-31. DOI: 10.1093/ageing/afy169. PMID: 30312372.
Wahlen BM, Mekkodathil A, Al-Thani H, El-Menyar A. Impact of sarcopenia in trauma and surgical patient population: A literature review. Asian J Surg. 2020;43(6):647-53. DOI: 10.1016/j.asjsur.2019.10.010. PMID: 31796260.
Fairchild B, Webb TP, Xiang Q, Tarima S, Brasel KJ. Sarcopenia and frailty in elderly trauma patients. World J Surg. 2015;39(2):373-79. DOI: 10.1007/s00268-014-2785-7. PMID: 25249011.
Rakaieva AE, Aravitska MG. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024;18(3):41-50. DOI: 10.32782/2522-1795.2024.18.3.4.
Rollinson TC, Connolly B, Denehy L, Hepworth G, Berlowitz DJ, Berney S. Ultrasound-derived rates of muscle wasting in the intensive care unit and in the post-intensive care ward for patients with critical illness: Post hoc analysis of an international, multicentre randomised controlled trial of early rehabilitation. Aust Crit Care. 2024;37(6):873-81. DOI: 10.1016/j.aucc.2024.03.007. PMID: 38834392.
Jamieson AG, Murray L, Buis A. The Use of Physical Activity Outcomes in Rehabilitation Interventions for Lower Limb Amputees: a Systematic Review. Can Prosthet Orthot J. 2020;3(1):33931. DOI: 10.33137/cpoj.v3i1.33931. PMID: 37614661.
Matsumoto ME, Cave J 2nd, Shaffer J. Innovations in Amputation Rehabilitation and Prosthetic Design. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2024;35(4):879-96. DOI: 10.1016/j.pmr.2024.06.008. PMID: 39389642.
Donaghy A, Miranda A. Insights and Innovations in Amputation Rehabilitation. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2024;35(4):XVII-XVIII. DOI: 10.1016/j.pmr.2024.08.006. PMID: 39389645.
Koval N, Aravitska M. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023;4:88-95. DOI: 10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.
Didokha IV, Aravitska MH. Effects of physical therapy on the level of kinesiophobia, somatic markers of sarcopenia and indicators of fall risk in elderly persons with Parkinson's disease. Art of Medicine. 2021;2(18):50-8. DOI: 10.21802/artm.2021.2.18.50. [In Ukrainian].
Rakaieva AIe, Aravitska MH. Correction of sarcopenia in elderly patients with post-COVID-19 syndrome using physical therapy. Ukraine. Nation's Health. 2024;1(75):172-78. DOI: 10.32782/2077-6594/2024.1/30. [In Ukrainian].
Pillen S, van Alfen N. Skeletal muscle ultrasound. Neurol Res. 2011;33(10):1016-24. DOI: 10.1179/1743132811Y.0000000010. PMID: 22196753.
Stringer HJ, Wilson D. The Role of Ultrasound as a Diagnostic Tool for Sarcopenia. J Frailty Aging. 2018;7(4):258-61. DOI: 10.14283/jfa.2018.24. PMID: 30298175.
Kim JS, Kim WY, Park HK, Kim MC, Jung W, Ko BS. Simple age specific cutoff value for sarcopenia evaluated by computed tomography. Ann Nutr Metab. 2017;71(3-4):157-63. DOI: 10.1159/000480407. PMID: 28881338.
Connolly B, Salisbury L, O’Neill B, Geneen L, Douiri A, Grocott MP, et al.; ERACIP Group. Exercise rehabilitation following intensive care unit discharge for recovery from critical illness. Cochrane Database Syst Rev. 2015;2015(6):CD008632. DOI: 10.1002/14651858.CD008632.pub2. PMID: 26098746.
Goddard S, Gunn H, Kent B, Dennett R. The Experience of Physical Recovery and Physical Rehabilitation Following Hospital Discharge for Intensive Care Survivors-A Qualitative Systematic Review. Nurs Rep. 2024;14(1):148-63. DOI: 10.3390/nursrep14010013. PMID: 38251191.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.