Ефективність програми фізичної терапії за проявами астенії та онкологічної втоми у пацієнтів з наслідками онкологічного ендопротезування колінного суглоба
PDF (English)

Ключові слова

фізична терапія та реабілітація
ортопедія та травматологія
злоякісна пухлина
м’язова слабкість
нижня кінцівка
порушення ходи

Як цитувати

Аравіцька, М., Лапковський, Е., Шеремета, Л., Михайлюк, І., & Остапяк, З. (2025). Ефективність програми фізичної терапії за проявами астенії та онкологічної втоми у пацієнтів з наслідками онкологічного ендопротезування колінного суглоба. Експериментальна і клінічна медицина, 94(3). https://doi.org/10.35339/ekm.2025.94.3.als

Анотація

In press

Актуальність. Онкологічне ендопротезування суглобів висуває підвищені вимоги до реабілітації, оскільки пацієнти, окрім ортопедичних наслідків, часто мають астенію та рак-пов’язану втому, що охоплює фізичні, емоційні та когнітивні компоненти й істотно знижує якість життя.

Мета. Оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії у пацієнтів з наслідками онкологічного ендопротезування колінного суглоба за показниками астенії та параметрами втоми, пов’язаної з раком.

Матеріали та методи. До дослідження включено 7 осіб, оперованих з приводу остеосаркоми дистального відділу стегнової кістки. Програма фізичної терапії впроваджувалась упродовж 12 тижнів (силові вправи для кінцівок і тулуба, тренування ходи, корекція індивідуальних порушень). Результати оцінювали за шестихвилинним тестом ходьби, кистьовою й становою динамометрією, опитувальником якості життя Європейської організації з дослідження та лікування раку для оцінювання рак-пов'язаної втоми (EORTC QLQ-FA12, European Organisation for Research and Treatment of Cancer Quality of Life Questionnaire cancer-related FAtigue (12 items)). Для нормально розподілених показників застосовували параметричні методи (t-тест Стьюдента), для ненормального розподілу – непараметричний критерій Вілкоксона. Робота є фрагментом дослідження Карпатського національного університету імені Василя Стефаника «Покращення функціонального стану, якості життя та корекція патологічних станів різного походження засобами терапії та реабілітації» (2023–2026) № державної реєстрації 0123U01534.

Етика дослідження. Дослідження проводилося з урахуванням принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024), з отриманням інформованої згоди на участь у ньому; протокол затверджений комісією з біоетики.

Результати. Дистанція при виконанні 6-хвилинного тесту під впливом фізичної терапії зросла на 23,3 % (р<0,001), медіана втоми за шкалою Борга зменшилася на 30,8 % (р<0,05). Кистьова сила підвищилась на 6,7 кг у чоловіків і на 6,3 кг у жінок (р<0,001); станова – на 19,6 кг у чоловіків (р<0,05) і на 8,2 кг у жінок (р<0,001). За QLQ-FA12 зафіксовано зниження симптомів за всіма доменами; загальний бал зменшився з 81 до 59 (27,2 %; р<0,05).

Висновки. Функціонально спрямована програма фізичної терапії є ефективною для зменшення рак-пов’язаної втоми та астенії у пацієнтів після онкологічного ендопротезування коліна, покращує толерантність до навантаження та м’язову силу і знижує вплив втоми на повсякденне життя.

Ключові слова: фізична терапія та реабілітація, ортопедія та травматологія, злоякісна пухлина, м’язова слабкість, нижня кінцівка, порушення ходи.

https://doi.org/10.35339/ekm.2025.94.3.als
PDF (English)

Посилання

Al Maqbali M, Al Sinani M, Al Naamani Z, Al Badi K, Tanash MI. Prevalence of Fatigue in Patients with Cancer: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Pain Symptom Manage. 2021;61(1):167-189.e14. DOI: 10.1016/j.jpainsymman.2020.07.037. PMID: 32768552.

Ebeid WA, Abo-Senna WG, Hasan BZ, Badr IT, Mesregah MK. Functional and oncological outcomes of limb-salvage surgery for foot and ankle tumors. Foot (Edinb). 2019;41:34-8. DOI:10.1016/j.foot.2019.06.007. PMID: 31678860.

Gazendam AM, Schneider P, Heels-Ansdell D, Bhandari M, Busse JW, Ghert M. Predictors of Functional Recovery among Musculoskeletal Oncology Patients Undergoing Lower Extremity Endoprosthetic Reconstruction. Curr Oncol. 2022;29(10):7598-606. DOI: 10.3390/curroncol29100600. PMID: 36290877.

Bower JE. Cancer-related fatigue – mechanisms, risk factors, and treatments. Nat Rev Clin Oncol. 2014;11(10):597-609. DOI: 10.1038/nrclinonc.2014.127. PMID: 25113839.

Dong B, Qi Y, Lin L, Liu T, Wang S, Zhang Y, et al. Which Exercise Approaches Work for Relieving Cancer-Related Fatigue? A Network Meta-analysis. J Orthop Sports Phys Ther. 2023;53(6):343-52. DOI: 10.2519/jospt.2023.11251. PMID: 36947532.

Yang L, Morielli AR, Heer E, Kirkham AA, Cheung WY, Usmani N, et al. Effects of Exercise on Cancer Treatment Efficacy: A Systematic Review of Preclinical and Clinical Studies. Cancer Res. 2021;81(19):4889-95. DOI: 10.1158/0008-5472.CAN-21-1258. PMID: 34215623.

Dimeo F, Schwartz S, Wesel N, Voigt A, Thiel E. Effects of an endurance and resistance exercise program on persistent cancer-related fatigue after treatment. Ann Oncol. 2008;19(8):1495-9. DOI: 10.1093/annonc/mdn068. PMID: 18381369.

Tunn PU, Pomraenke D, Goerling U, Hohenberger P. Functional outcome after endoprosthetic limb-salvage therapy of primary bone tumours – a comparative analysis using the MSTS score, the TESS and the RNL index. Int Orthop. 2008;32(5):619-25. DOI:10.1007/s00264-007-0388-8. PMID: 17701173.

Zhao YL, Zhang HR, Zhang JY, Hu YC. Postoperative Functional Assessment in Patients with Tumors Around the Knee Treated with Endoprosthetic Reconstruction: A Multicenter Retrospective Cohort Study. Technol Cancer Res Treat. 2023;22:15330338231181283. DOI: 10.1177/15330338231181283. PMID: 37321206.

Rakaieva AE, Aravitska MG. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024;18(3):41-50. DOI: 10.32782/2522-1795.2024.18.3.4.

Weis J, Tomaszewski KA, Hammerlid E, Ignacio Arraras J, Conroy T, et al. International Psychometric Validation of an EORTC Quality of Life Module Measuring Cancer Related Fatigue (EORTC QLQ-FA12). J Natl Cancer Inst. 2017;109(5):10.1093/jnci/djw273. DOI: 10.1093/jnci/djw273. PMID: 28376231.

Mustian KM, Alfano CM, Heckler C, et al. Comparison of Pharmaceutical, Psychological, and Exercise Treatments for Cancer-Related Fatigue: A Meta-analysis. JAMA Oncol. 2017;3(7):961-8. DOI: 10.1001/jamaoncol.2016.6914. PMID: 28253393.

Penna GB, Otto DM, da Silva TC, Pedroni AS, Macagnan FE. Physical rehabilitation for the management of cancer-related fatigue during cytotoxic treatment: a systematic review with meta-analysis. Support Care Cancer. 2023;31(2):129. DOI:10.1007/s00520-022-07549-7. PMID: 36683104.

Khan F, Amatya B, Pallant JF, Rajapaksa I, Brand C. Multidisciplinary rehabilitation in women following breast cancer treatment: a randomized controlled trial. J Rehabil Med. 2012;44(9):788-94. DOI: 10.2340/16501977-1020. PMID: 22858869.

Saebye C, Amidi A, Keller J, Andersen H, Baad-Hansen T. Changes in Functional Outcome and Quality of Life in Soft Tissue Sarcoma Patients within the First Year after Surgery: A Prospective Observational Study. Cancers (Basel). 2020;12(2):463. DOI: 10.3390/cancers12020463. PMID: 32079176.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.