Хірургічні підходи до лікування ускладненої виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
PDF

Ключові слова

ускладнена гастродуоденальна виразка
перфорація
кровотеча
стеноз
пенетрація
ранньо відтермінований період

Як цитувати

Іванчов, П., & Біляченко, М. (2023). Хірургічні підходи до лікування ускладненої виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Експериментальна і клінічна медицина, 92(3). https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.3.ivb

Анотація

In press

Хірургічне лікування поєднаних ускладнень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки є складною і остаточно не вирішеною проблемою абдомінальній хірургії. Відсутні алгоритми хірургічного лікування пацієнтів із множинними поєднаними ускладеннями. Кількість таких пацієнтів збільшується разом з летальністю. Метою дослідження було покращення результатів хірургічного лікування ускладнених гастродуоденальних виразок (ГДВ). Проаналізовані результати хірургічного лікування 395 пацієнтів з ГДВ та 2 або більше ускладнень за період 2000–2022 роки. Пацієнтів розділили на 2 групи за періодами лікування: групу А (2000–2014 роки, 209 хворих) та групу В (2015–2022 роки, 186 хворих). 299 (75,7 %) пацієнтів мали поєднання двох ускладнень в різних комбінаціях, 88 (22,3 %) пацієнтів – трьох ускладнень, 8 (2,3 %) – чотирьох ускладнень. Шлунково-кишкової кровотечі були діагностовані у 164 (41,5 %) з 395 пацієнтів, ускладнення перфорацією виразки – у 353 (89,4 %) пацієнтів. Екстрених операцій було виконано 352 (89,1 %), операцій у ранньо відтермінованому періоді (РВП) – 43 (10,9 %). Використання сучасних заходів ендоскопічного гемостазу дало змогу оперувати хворих у РВП, а їх частка зросла в 2,6 рази (з 13 (6,2 %) до 30 (16,1 %)). Також це дало змогу в більшості випадків виконувати радикальні операції (з 174 (83,2%) до 182 (97,8 %)), як органозбережувальні, так і органощадні. Загальна летальність в групі А складала 21 випадок на 209 пацієнтів (10,1 %), а в групі В знизилась до 12 випадків на 186 оперованих (6,5 %). Найбільший показник ускладнень та летальності  пов’язаний з виконанням резекції шлун­ка – 42,9 % (3 з 7 пацієнтів). Найменшим показник летальності був серед пацієнтів, яким виконувались органозбережувальні операції, а саме 3,3 % (8 з 245 прооперованих).

Ключові слова: ускладнена гастродуоденальна виразка, перфорація, кровотеча, стеноз, пенетрація, ранньо відтермінований період.

https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.3.ivb
PDF

Посилання

Scally B, Emberson JR, Spata E, Reith C, Davies K, Halls H, et al. Effects of gastroprotectant drugs for the prevention and treatment of peptic ulcer disease and its complications: a meta-analysis of randomised trials. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2018;3(4):231-41. DOI: 10.1016/S2468-1253(18)30037-2. PMID: 29475806.

The PEPTIC Investigators for the Australian and New Zealand Intensive Care Society Clinical Trials Group, Alberta Health Services Critical Care Strategic Clinical Network, and the Irish Critical Care Trials Group, Young PJ, Bagshaw SM, Forbes AB, Nichol AD, Wright SE, et al. Effect of stress ulcer prophylaxis with proton pump inhibitors vs histamine-2 receptor blockers on in-hospital mortality among ICU patients receiving invasive mechanical ventilation: The PEPTIC randomized clinical trial. JAMA. 2020;323(7):616. DOI: 10.1001/jama.2019.22190. PMID: 31950977.

Reshetnyak VI, Reshetnyak TM. Significance of dormant forms of Helicobacter pylori in ulcerogenesis. World J Gastroenterol. 2017;23(27):4867-78. DOI: 10.3748/wjg.v23.i27.4867. PMID: 28785141.

Gong Y, Yuan Y. Resistance mechanisms of Helicobacter pylori and its dual target precise therapy. Crit Rev Microbiol. 2018;44(3):371-92. DOI: 1040841X.2017.1418285. PMID: 29293032

Fomin PD, Shepetko EM, Kozlov SM. Analysis of the efficiency of the algorithm for the selection of treatment tactics in patients with acute bleeding pyloroduodenal ulcer. Ukrainian journal of minimally invasive and endoscopic surgery. 2007;11:28-9.

Savarino V, Mela GS, Zentilin P, Mele MR, Lapertosa L, Patetta R, et al. Circadian gastric acidity in Helicobacter pylori positive ulcer patients with and without gastric metaplasia in the duodenum. Gut. 1996;39(4):508-12. DOI: 10.1136/gut.39.4.508. PMID: 8944557.

Hudnall A, Bardes JM, Coleman K, Stout C, Regier D, Balise S, et al. The surgical management of complicated peptic ulcer disease: An EAST video presentation. J Trauma Acute Care Surg [Internet]. 2022;93(1):e12-6. DOI: 10.1097/ta.0000000000003636. PMID: 35358158

Guzel H, Kahramanca S, Seker D, Ozgehan G, Tunc G, Kucukpinar T, et al. Peptic ulcer complications requiring surgery: What has changed in the last 50 years in Turkey. Turk J Gastroenterol. 2014;25(2):152-5. DOI: 10.5152/tjg.2014.5526. PMID: 25003674.

Kozlov SN. An assessment of the prognostic criteria for early recurrences of peptic hemorrhage. LS. 1998;1:137-9. PMID: 9621640.

Budimir I, Stojsavljevic S, Hrabar D, Kralj D, Biscanin A, Kirigin LS, et al. Bleeding peptic ulcer – tertiary center experience: Epidemiology, treatment and prognosis. Acta Clin Croat. 2017;56(4):707-14. DOI: 10.20471/acc.2017.56.04.18 PMID: 29590726.

Darmon I, Rebibo L, Diouf M, Chivot C, Riault C, Yzet T, et al. Management of bleeding peptic duodenal ulcer refractory to endoscopic treatment: surgery or transcatheter arterial embolization as first-line therapy? A retrospective single-center study and systematic review. Eur J Trauma Emerg Surg. 2020;46(5):1025-35. DOI: 10.1007/s00068-020-01356-7. PMID: 32246169.

Ansari D, Toren W, Lindberg S, Pyrhonen H-S, Andersson R. Diagnosis and management of duodenal perforations: a narrative review. Scand J Gastroenterol. 2019;54(8):939-44. DOI: 10.1080/00365521.2019.1647456.

Bertleff MJOE, Lange JF. Perforated peptic ulcer disease: a review of history and treatment. Dig Surg. 2010;27(3):161-9. DOI: 10.1159/000264653. PMID: 20571260.

Oka A, Amano Y, Uchida Y, Kagawa K, Tada Y, Kusunoki R, et al. Hepatic penetration by stomal ulcer: rare complication of a peptic ulcer. Endoscopy. 2012;44(Suppl 2)UCTN:E347-8. DOI: 10.1055/s-0032-1309920. PMID: 23012015.

Ayadi S, Daghfous A, Saidani A, Haddad A, Magherbi H, Jouini M, et al. Predictive factors of Gastrointestinal motility Dysfunction after gastrojejunostomy for peptic ulcer stenosis. Tunis Med. 2014;92(10):601-3. PMID: 25860673.

Kamada T, Satoh K, Itoh T, Ito M, Iwamoto J, Okimoto T, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for peptic ulcer disease 2020. J Gastroenterol. 2021;56(4):303-22. DOI: 10.1007/s00535-021-01769-0. PMID: 33620586.

Malmi H, Kautiainen H, Virta LJ, Farkkila MA. Increased short- and long-term mortality in 8146 hospitalised peptic ulcer patients. Aliment Pharmacol Ther. 2016;44(3):234-45. DOI: 10.1111/apt.13682. PMID: 27240732.

Thorsen K, Soreide JA, Soreide K. What is the best predictor of mortality in perforated peptic ulcer disease? A population-based, multivariable regression analysis including three clinical scoring systems. J Gastrointest Surg. 2014;18(7):1261-8. DOI: 10.1007/s11605-014-2485-5. PMID: 24610235.

Yuan Y, Leontiadis GI. Editorial: ulcer-related vs non-ulcer-nonvariceal upper gastrointestinal bleeding-which has worse outcomes? Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2019;49(6):818-9. DOI: 10.1111/apt.15144. PMID: 30811644.

Yen H-H, Wu P-Y, Wu T-L, Huang S-P, Chen Y-Y, Chen M-F, et al. Forrest classification for bleeding peptic ulcer: A new look at the old endoscopic classification. Diagnostics (Basel). 2022;12(5):1066. DOI: 10.3390/diagnostics12051066. PMID: 35626222.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.