Гендерний аналіз специфіки невротичних розладів у різних категорій осіб, які постраждали від бойових дій
PDF

Ключові слова

бойові дії
непсихотичні психічні розлади
комбатанти
волонтери
вимушені переселенці

Як цитувати

Зеленська, К. (2021). Гендерний аналіз специфіки невротичних розладів у різних категорій осіб, які постраждали від бойових дій. Експериментальна і клінічна медицина, 90(2), 52-57. https://doi.org/10.35339/ekm.2021.90.2.zel

Анотація

Постстресові психічні розлади, що викликані військовими діями на сході України, стають одними з важливих внутрішніх бар’єрів у час адаптації до умов мирного життя через нашарування на цей субстрат нових стресів, пов’язаних з соціальною дезадаптацією. Дослідження специфіки клінічної структури, особливостей діагностичного процесу, профілактики і лікування постстресових розладів у осіб що пережили бойові дії, безумовно є однією з найвагоміших медичних і соціальних проблем нашого суспільства. Нами було проведене комплексне обстеження 299 хворих на непсихотичні психічні розлади, обох статей, у середньому віці (30,6±4,7) років. У І групу були включені 96 військовослужбовців ЗСУ, що приймали безпосередню участь у бойових діях в зоні ООС (30 жінок та 66 чоловіків). ІІ групу склали 98 волонтерів, діяльність яких пов’язана с підтрим­кою військовослужбовців в зоні ООС (54 жінки та 44 чоловіка). У ІІІ групу увійшли 105 вимушених переселенців (53 жінки та 52 чоловіка). Клінічна структура постстресових розладів у обстежених хворих була представлена: посттравматичним стресовим розладом (F43.1); розладами адаптації (пролонгована тривожно-депресивна реакція) (F43.21); тривожними розладами: генералізованим тривожним розладом (F41.1); панічним розладом (F41.0). При аналізі клінічної симптоматики були виявлені такі гендерні відмінності у жінок в порівнянні з чоловіками: невротичні розлади проявлялися більшою виразністю туги, а у чоловіків у клінічній структурі на перший план виходили дратівливість та тривожні прояви. Був зроблений висновок, що клінічна картина невротичних розладів у чоловіків і жінок відрізняється, тому отримані у ході роботи данні лягли в основу розробки комплексної персоніфікованої програми корекції непсихотичних психічних розладів та реабілітації осіб постраждалих внаслідок бойового стресу з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.

Ключові слова: бойові дії, непсихотичні психічні розлади, комбатанти, волонтери, вимушені переселенці.

https://doi.org/10.35339/ekm.2021.90.2.zel
PDF

Посилання

Maruta N, Kalens’ka H, Fedchenko V, Pan’ko T, Maruta O. Psychological Risk Factors for Mental Disorders Development in Internally Displaced Persons. Lviv Clinical Bulletin. 2020;1(29):21-8. DOI: 10.25040/lkv2020.01.021 [in Ukrainian].

Verbitsky EJ, Evtushenko JО. Clinical, psychopathological and pathopsychological feature of reactive depression in the structure of non-psychotic mental stress-associated disorders in internally displaced persons from the area antiterrorist operations in Lugansk region. Arhiv psihiatriyi [Archives of psychiatry]. 2016;22(2(85)):16-9. Available at: https://cmhmda.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/arkhiv-psikhiatrii-2016-2.pdf [in Ukrainian].

Lennard J. Global Overview. People Internally Displaced by Conflict and Violence. 2015. Available at: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf

Glagolych SY. Clinical and social features of maladaptive states among volunteers, whose work is related to the support of military men in ATO zone. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2016;3(2(6)):69-76. Available at: https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/8331 [in Ukrainian].

Druz OV, Siropyatov OG, Badyuk MI. Methodological recommendations for improving the treatment and rehabilitation of servicemen of the Armed Forces of Ukraine who participate in international peace and security operations with post-traumatic stress disorder. K.: MP Lesya; 2014. 54 p.

Yuryeva LM, Shusterman TJ, Likholetov EO. Non-psychotic psychiatric disorders in persons who have experienced psychosocial stress in terms of military conflict. Medichni perspektivi [Medical perspectives]. 2019;24(4):112-20. DOI: 10.26641/2307-0404.2019.4.189601 [in Ukrainian].

Markova MV, Kozira PV. Post-stress maladaptive states against the background of social changes: analysis of the problem. Medical psychology. 2015;1(37):8-13. Available at: http://www.mps.kh.ua/archive/2015/1/2 [in Ukrainian].

Omelyanovich V. Public and family aspects of diagnosis post-traumatic stress disorder at military personnel after return from combat zone. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2019;4(2):34-9. Available at: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/183 [in Ukrainian].

Druz OV, Grinevich YuG, Chernenko IO. Complex of methods, procedures and algorithm of psychotherapy in the structure of differentiated programs of psychosocial rehabilitation of states of maladjustment in participants of local hostilities. European multi science journal. 2018;22:5-11. [In Ukrainian].