Ключові слова
близькі пацієнта
дезадаптивна поведінка
емоційні розлади
Як цитувати
Анотація
Кількість пацієнтів з деменцією збільшується з кожним роком. Економічній збиток від хвороби складає більше 600 млрд доларів щорічно, що підкреслює її соціальне значення. Нами було проведене комплексне обстеження 97 родичів хворих на деменцію. Результати дослідження показали, що ця важка хвороба є важким стресом для родичів хворих на деменцію. Так у 72,3 % обстежених жінок та 59,8 % чоловіків виявлено порушення психоемоційної сфери. Вони скаржились на знижений фон настрою (76,9 % жінок та 55,3 % чоловіків), пригніченість (72,3 % та 65,8 % відповідно), почуття тривоги, постійне внутрішнє напруження (81,2 % жінок та 65,9 % чоловіків), порушення циклу сон-неспання (55,8 % та 53,9 % відповідно), загальну слабкість, млявість і швидку стомлюваність (36,8 % жінок та 31,1 % чоловіків), стани розгубленості (72,3 % та 65,7 % відповідно). На основі отриманих у ході дослідження даних, були виділені наступні варіанти емоційних розладів в обстежених: тривожний, депресивний, астено-апатичний і дисфоричний. Для родичів хворих на деменцію притаманні емоційні розлади переважно тривожно-депресивного регістру, виникнення дезадаптивної поведінки під час піклування за хворим родичем, психосоціальна дезадаптація, порушення міжособистісних стосунків та деформація сімейної взаємодії. Отримані результати свідчать про необхідність розробки медико-психологічного супроводу родичів хворих на деменцію.
Ключові слова: когнітивні порушення, близькі пацієнта, дезадаптивна поведінка, емоційні розлади.
Посилання
Shevchenko-Bitenskyi KV. Cognitive disturbances in patients with mixed dementia of different degree of expression complicated by hallucinator-paranoid disorders. Experimental and clinical medicine. 2019;3(84):46-53. DOI: 10.35339/ekm.2019.84.03.07.
Mudrenko IG. Clinical-psychopathological features of patients with dementia in Alzheimer’s disease with high risk of suicide. Inter Collegass. 2017;4(4):203-10. DOI: 10.35339/ic.4.4.203-210.
Maruta N, Potapov A, Mudrenko I, Sotnikov D, Lychko V. Clinical-psychopathological characteristics of patients with suicidal behavior in mixed dementia. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology. 2018;8(1):46-59. [In russian].
Maruta NO, Shevchenko-Bitensky KV, Kalenska GY. Clinical and psychopathological characteristics and social functioning of patients with hallucinatory-paranoid disorders in moderate vascular dementia. Med. perspekt. 2020;25(1):185-92. DOI: 10.26641/2307-0404.2020.1.200419.
Kozhyna HM, Strelnikova IM, Zelenska KO. (2018). Method of treatment of psychotic disorders in Alzheimer's disease. Information letter on innovations in the field of health care No.268. Kyiv: Ukrmed-patentinform; 2018. 4 p. [In Ukrainian].
Kaminska A. System of medical-psychological support of the family where a patient with endogenous mental disorder lives. Norwegian Journal of development of the International Science. 2019;1(37):15-21.
Herasymuk VA. Porivnialnyi analiz stresovoho navantazhennia i stanu simeinykh stres-protektyvnykh resursiv u druzhyn khvorykh na paranoidnu shyzofreniiu, zalezhno vid tryvalosti zakhvoriuvannia [Comparative analysis of stress load and the state of family stress-protective resources in wives of patients with paranoid schizophrenia, depending on the duration of the disease]. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific school. 2018;29(5):93-9. [In Ukrainian].
Pshuk NG, Kaminska AO, Stukan LV. Psychoeducational module as a component of complex system of medical-psychological support for families, where a patient with endogenous mental disorder lives. Norwegian Journal of development of the International Science. 2019;1(34):15-9.
Dikhtiar VO. Peculiarities of family interaction in schizophrenic patients from the point of view of the psychotherapeutic potential of the family. Materials of the International Scientific and Practical Conference "New Ideology of Family and Family Relations" (Kharkiv, 26 Nov 2009). P. 25-7.