Ключові слова
симультанні операції
С-реактивний білок
динаміка
Як цитувати
Анотація
Визначали концентрацію СРБ у сироватці крові пацієнтів з вентральними грижами. Дослідження виконано на базі хірургічного відділення КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» протягом 2018-2019 років. Проаналізовано 127 історій хвороб пацієнтів віком від 21 до 83 років. Середній вік яких дорівнював (54,3±13,6) року; жінок, що перенесли герніопластику - 44 (34,6 %). Усі хворі перенесли герніопластику: 26 (20,5 %) осіб з приводу умбілікальних та параумбілікальних гриж; 25 (19,7 %) - післяопераційних; 68 (53,6 %) - пахових та 8 (6,3 %) - гриж стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Крім герніопластики, 64 (50,4 %) пацієнти перенесли симультанні операції: з приводу множинних гриж - 35 (27,6 %); 14 (11,0 %) - ЖКХ І, хронічного холециститу; 6 (4,7 %) - гінекологічної патології; 3 (1,4 %) - хронічного апендициту; 6 (4,7 %) - абдомінопластику у зв'язку з жировою деформацією передньої черевної стінки (жировий «фартух») - 6 (4,7 %). Досліджено вихідний стан пацієнта, особливості оперативного втручання та динаміку концентрації С-реактивного білка (СРБ), яку визначали до операції, у 1-шу, 3 -тю та 5 -ту доби після операції. Встановлено, що вихідна концентрація СРБ збільшена в окремих випадках у пацієнтів з надмірною вагою та ожирінням, а також при наявності хронічного холециститу або хронічного апендициту. У післяопераційному періоді, незалежно від локалізації грижі та методу операції, спостерігається збільшення концентрації СРБ, що найбільш виразно у 1-шу добу після операції та свідчить про активацію реакцій системної запальної відповіді. Зростання концентрації СРБ у 1-шу добу було найбільшим після пластики грижі стравохідного отвору діафрагми та після симультанних операцій, особливо після абдомінопластики. У пацієнтів з надмірною вагою та ожирінням збільшення концентрації СРБ спостерігається до 5-ї доби після операції, що свідчить про пролонговану активацію запальної відповіді. Концентрація СРБ у 1-шу та 3-тю доби після ізольованих операцій не залежала від методу операції (відкрита алопластична, відкрита аутопластична або лапароскопічна герніопластика), але була найменшою на 5-ту добу після лапароскопічної герніопластики.
Ключові слова: герніотастика, симультанні операції, С-реактивний білок, динаміка.
Посилання
Donskova Yu.S. (2012). Diagnosticheskoye іprognosticheskoye znacheniyebiologicheskikhmarkerov sistemnoy vospalitelnoy reaktsii і sepsisa v onkokhirurgii (obzor literatury) [Diagnostic and prognostic value of biological markers of systemic inflammatory response and sepsis in oncosurgery (literature review)]. Onkokhirurgiya - Oncosurgery, vol. 4, No.1. Retrieved from http://www.oncology.ru/specialist/joumal_oncology/archive/2012/59/ [in russian].
Finnerty C., Mabvuure N.T., Ali A., Kozar R.A., & Herndon D.N. (2013). The surgically induced stress response. J Parent Enteral Nutrit., 379 (55), pp. 21S-29S.
Ansari D., Gianotti L., Schroder J., & Andersson R. (2013). Fast-track surgery: procedure-specific aspects and future direction. Langenbeck's Archives of Surger, 398 (1), pp. 29-37.
Abelevich A.I., Marochkov A.V., Abelevich O.M., & Dobryanskaya N.I. (2019). Metod ranney reabilitatsii і dinamika soderzhaniya S-reaktivnogo belka v syvorotke krovi u patsiyentov posle endopro- tezirovaniyakolennogo sustava [Method of early rehabilitation and dynamics of C-reactive protein content in blood serum in patients after knee joint replacement]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta - Journal of Grodno State Medical University, 17 (4), pp. 420-425. DOI: 10.25298/2221-8785-2019-17-4-420-425 [in russian].
Colvin J., Rosen M., Prabhu A., Rosenblatt S., Petro C., Zolin S. et al. (2019). Enhanced recovery after surgery pathway for patients undergoing abdominal wall reconstruction. Surgery, vol. 166 (5), pp. 849-853. DOI: 10.1016/j.surg.2019.05.023.
Pochhammer J., Scholtes B., Keuler J., Mussle B., Welsch T., & Schaffer M. (2020). Serum C-reactive protein level after ventral hernia repair with mesh reinforcement can predict infectious complications: a retrospective cohort study. Hernia, 24 (1), pp. 41-48. DOI: 10.1007/sl0029-018-1844-7.
Kokotovic D., Burcharth J., Helgstrand F., & Gogenur I. (2017). Systemic inflammatory response after hernia repair: a systematic review. Langenbeck's Arch Surg., 402(7), pp. 1023-1037. DOI: 10.1007/s00423-017-1618-l.
Watt D.G., Horgan P.G., & McMillan D.C. (2015). Routine clinical markers of the magnitude of the systemic inflammatory response after elective operation: a systematic review. Surgery, 157(2), pp. 362-380. DOI: 10.1016/j.surg.2014.09.009.
Quispe M.R.F., & Salgado Junior W. (2019). Transabdominal preperitoneal (TAPP) versus open Lichtenstein hernia repair. Comparison of the systemic inflammatoryresponse and the postoperative painl. Acta Cir Bras., 34 (2), e201900206. DOI: 10.1590/s0102-8650201900206.
Ozmen M.M., Zulfikaroglu В., Col C., Cinel T, Isman F.K., Cinel L., & Besler T.H. (2009). Effect of Increased Abdominal Pressure on Cytokines (IL1 (3, IL6, TNFa), C-reactive Protein (CRP), Free Radicals (NO, MD A), and Histology. Surg Lap End Perc Tech, 19(2), pp. 142-147.
Donati M., Brancato G., Grosso G., LiVolti G., LaCamera G., Cardi F., … & Donati A. (2016). Immunological reaction and oxidative stress after light or heavy polypropylene mesh implantation in inguinalhemioplasty: A CONSORT-prospective, randomized, clinical trial. Medicine (Baltimore), 95(24), e3791. DOI: 10.1097/MD.0000000000003791. PMID: 27310955.