Ключові слова
чрезшкірне дренування
мініінвазивне лікування
лазерне випромінювання
лазерна вапоризація
Як цитувати
Анотація
Оцінювали результати особливостей доопераційного (вихідного) стану клітин стінок псевдокіст підшлункової залози до початку лазерного випромінювання та стан біоптатів після лазерної вапоризації. В основу даної роботи покладені результати обстеження і хірургічного лікування 28 хворих з псевдокістами підшлункової залози, які були розподілені на дві клінічні групи. Основна група представлена 12 (42 %) хворими, які були оперовані із застосуванням чрезшкірного дренування порожнини кісти методом лазерної вапоризації. Групу порівняння склали 16 (57 %) хворих, оперованих традиційними способами без застосування лазерної вапоризації. Наведені основні хірургічні прийоми інтраопераційного за-стосуваннячрезшкірної пункційної лазерної вапоризації стінки псевдокісти при зовнішньому та внутрішньому дренуванні. Виходячи з результатів морфологічного аналізу динаміки та інтенсивності гострого реактивного запалення, встановили, що при застосуванні способу лазерної вапоризації перебіг післяопераційного періоду й процес загоєння є більш швидким і ефективним, ніж при застосуванні стандартних відкритих методик хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози.
Ключові слова: псевдокісти підшлункової залози, чрезшкірне дренування, мініінвазивне лікування, лазерне випромінювання, лазерна вапоризація.
Посилання
Marcus D. (2009). Chronic Pain: A Primary Care Guide to Practical Management. University of Pittsburgh, School of Medicine, 134 p.
Nealon W.H., Walser E.M. (2003). Duct drainage alone is sufficient in the operative management of pancreatic pseudocyst in patients with chronic pancreatitis. Arch. Surg., vol. 5, pp. 614-622.
Baron T.H., Morgan D.E. (1999). Endoscopic transgastric irrigation tube placement via PEG for debridement of organized pancreatic necrosis. Gastrointest Endosc., vol. 50, pp. 574-577.
Connor S., Raraty M.G., Howes N. et al. (2005). Surgery in the treatment of acute pancreatitis - minimal access pancreatic necrosectomy. Scand J Surg., vol. 94, pp. 135-142.
Gagner M. (1996). Laparoscopic treatment of acute necrotizing pancreatitis. Semin Laparosc Surg., vol. 3, pp. 21-28.
Horvath K.D., Kao L.S., Ali A. et al. (2001). Laparoscopic-assisted percutaneous drainage of infected pancreatic necrosis. Surg Endosc., vol. 15, pp. 677-682.
Horvath K.D., Kao L.S., Wherry K.L. et al. (2001). Atechnique for laparoscopic-assisted percutaneous drainage of infected pancreatic necrosis and pancreatic abscess. Surg Endosc., vol. 15, pp. 1221-1225.
Lee M.J., Wittich G.R., Mueller PR. (1998). Percutaneous intervention in acute pancreatitis. Radiographics., vol. 18, pp. 711-724.
Kebkalo A.B., Gordovsky V.A., & Reiti A.O. (2016). Zastosuvannyaminiinvazyvnykh endoskopichnykh drenuyuchykh vtruchan pid kontrolem ultrasonohrafiyi u khvorykh na hostryy nekrotychnyy pankreatyt [The use of minimally invasive endoscopic drainage interventions under the control of ultrasonography in patients with acute necrotic pancreatitis]. Promeneva diahnostyka, promeneva terapiya - Radiation diagnostics, radiation therapy, vol. 3-4, pp. 63-68 [in Ukrainian],
Seewald S., Groth S., Omar S., et al. (2005). Aggressive endoscopic therapy for pancreatic necrosis and pancreatic abscess: a new sale and effective treatment algorithm (videos). Gasiminlesi Endosc., vol. 62, pp. 92-100.
Chamley R.M., Lochan R., Gray H., et al. (2006). Endoscopic necrosectomy as primary therapy in the management of infected pancreatic necrosis. Endoscopy, vol. 38, pp. 925-928.
Windsor J.A. (2007). Minimally invasive pancreatic necrosectomy. Br J Surg, vol. 94, pp. 132-133.