Анотація
Вивчали частоту виникнення і клінічних проявів порушень менструальної функції у пацієнток пубертатного віку з перекрутом придатків матки, а також оптимізацію хірургічної тактики лікування даної патології. Обстежено 35 дівчат-підлітків віком 13-17 років, яким було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження з глибоким вивченням анамнезу. До 1 -ї групи увійшла 21 пацієнтка з перекрутом придатків матки, скомпрометованих наявністю ретенційної кісти яєчника, 2-гу групу склали 14 хворих з перекрутом інтактних придатків матки. Пацієнтки були госпіталізовані з ознаками гострого живота. В процесі обстеження та проведення диференційної діагностики всім хворим встановлено остаточний діагноз: перекрут придатків матки. Аналіз анамнестичних даних показав, що у пацієнток 1-ї групи менструальна функція була порушена. Відзначалися оліго-, опсоменорея, вторинна аменорея, дисменорея. Больовому синдрому з явищем гострого живота, як правило, передувала затримка менструації, обумовлена наявністю ретенційного утворення яєчника. У пацієнток 2-ї групи порушень менструальної функції, як правило, не відзначалося, за винятком однієї хворої віком 15 років із супутнім діагнозом цукровий діабет І типу, у якої спостерігалося пізнє менархе і порушення менструальної функції за типом олігоменореї. Перекрут інтактних придатків матки міг бути обумовлений анатомічними особливостями внутрішніх статевих органів і більш рухливим способом життя. Хворим обох груп виконано 34 оперативних втручання шляхом лапароскопії та 1 втручання - шляхом лапаротомії. Органо- зберігаюче хірургічне лікування передбачало оцінку стану тканин придатків матки: у разі збереження кровотоку і відсутності некротичних змін виконувалася деторсія, за відсутності кровотоку і наявності ділянок некрозу - видалення придатків. Таким чином, перекрут придатків матки - ургентний стан, що вимагає надання невідкладної гінекологічної допомоги. Порушення менструальної функції в ролі предиктору даного стану можуть спостерігатися у пацієнток зі скомпрометованими яєчниками, що дає можливість своєчасно діагностувати наявність в них ретенційних утворень і попередити їх ускладнений перебіг.
Ключові слова: перекрут придатків матки, дівчата, деторсія, менструальна дисфункція.
Посилання
Stancovich, Z., Sedlecky, K., Savic, D. et al. (2017). Ovarian preservation from tumors and torsions in girls: prospective diagnostic study. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol., 30 (3), pp. 405-412.
Tuchkina, T, Gnatenko, O., & Kiebashvili, S. (2016). Perekrut pridatkov matki kak odna iz prichin abdominalnogo bolevogo sindromau devochek і devushek [Uterine adnexa torsion as the cause of abdominal pain in girls and young women], Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy - Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine, 2 (38), pp. 372-376 [in russian].
Batyrova, Z. K., Chundokova, M. A., Uvarova, E. V., et al. (2017). Perekrut pridatkov matki. Organosohranyayuschaya taktika [Adnexal torsion. Organ-preserving tactics]. Akusherstvo і ginekologiya - Obstetrics and Gynecology, vol. 9, pp. 148-152 [in russian],
Tuchkina, T, Paschenko, Y., Piontkovskaya, O., et al. (2018). Urgent conditions in pediatric and adolescent gynecology. Gynecological Endocrinology the 18th World Congress, Florence, Italy, 239 p.
Stroiescu, A., Byrne, C., Hennebry, J. et, al. (2018). Ovarian torsion in children: case report and discussion. Archives of Disease in Childhood, p. 104. DOI: 10.1136/archdischild-2019-epa.470.
Moiety, E.M.S. (2017). Adnexal torsion: Management controversy: A case series. Middle East Fertil. Soc. J., vol. 22, pp. 156-159.
Galinier, P, Carfagna, L., Delsol, M., et al. (2009). Ovarian torsion. Management and ovarian prognosis: a report of 45 cases. J. Pediatr. Surg., 44 (9), pp. 1759-1765.
Geimanaite, L., & Trainavicius, K. (2013). Ovarian torsion in children: management and outcomes. J. Pediatr. Surg., 48 (9), pp. 1946-1953.
McGovern, P. G., Noah, R., Koenigsburg, R., et al. (2016). Adnexal torsion and pulmonary embolism: case report and review of literature. Obstet. Gyn. Surv., vol. 54, pp. 601-608.
Guthrie, B.D., Adler, M.D., Powell, E.C. (2010). Incidence and trends of pediatric ovarian torsion hospitalizations in the United States, 2000-2006. Pediatrics, vol. 125, pp. 532-538.
Dasgupta, R., Renaud, E., Goldin, A.B., et al. (2018). Ovarian torsion in pediatric and adolescent patients: A systematic review. J. Pediatr. Surg., 53 (7), pp. 1387-1391. DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2017.10.053.
Mostbeck, G., Adam, E.J., Nielsen, M.B., et al. (2016). Howto diagnose acute appendicitis: ultrasound first. Insights Imaging, 7 (2), pp. 255-263.
Oskayli, M.C., Gulcin, N., Ozatman, E., et al. (2019). Assessment of ovarian reserve using serum anti-Mullerian hormone after ovarian torsion surgery. Pediatr Int., 61(5), pp. 504-507. DOI: 10.1111/ped.13818.
Tuchkina, I.O., & Gnatenko, O.V. (2016). Sposib viboru likuvalnoyi taktiki dlya molodih zhinok ta divchat-pidlitkiv z simptomami gostrogo zhivota [A method of choosing treatment tactics for young women and adolescent girls with symptoms of acute abdomen]. Patent na korisnu model - Patent for utility model, No.u201610730 [in Ukrainian].
Tuchkina, I.A., Dobrovolskaya, L.A., & Tuchkina, M.Yu. (2019). Incidence, clinical presentation and treatment of dysmenorrhea in female adolescents depending on the nature of extragenital background. Journal of Education, Health and Sport, 9 (11), pp. 175-184. DOI: 10.5281/zenodo.3552805.